О сознании человека. Взгляд современной науки
«Если вы хотите изучать ту или иную область, то должны подходить к этому с большой степенью объективности»
Лама Цонкапа, основатель школы Гелуг
«Если вы хотите изучать ту или иную область, то должны подходить к этому с большой степенью объективности»
Лама Цонкапа, основатель школы Гелуг
Завершення першої чверті ХХІ століття змушує людство здійснити ревізію цивілізаційного досвіду, виявити перспективи існування на планеті. Чому наша цивілізація досягла великих технологічних успіхів, але не створила безпечний і гармонійний світ, про який мріяли попередники?
Близько двадцяти років тому наш друг і брат Раві Равіндра писав: «Якщо інтелектуали, як Сходу, так і Заходу, не намагатимуться створити правильний синтез науки і духовності, Заходу і Сходу, сучасності та традицій, ця всесвітня культура буде базуватися на дуже низькому спільному знаменнику, що по суті означає відсутність етичних стандартів і духовних цінностей».
Юлия Александровна Шабанова, доктор философских наук, профессор, Днепр
В день, когда миру была явлена Елена Петровна Блаватская, с именем которой связано учение, основанное на идеях единства и братства, осмысление сути понятия «теософия» представляется органичным и востребованным. Тем более, что в культурном пространстве понятие «теософия» не получило единого определения ни в философском, ни в культурологическом, ни даже, в теософском представлении. Многие теософы задавались выяснением сути теософии.
Доповідь на Науковій міждисциплінарній конференції «Духовні аспекти сучасного світорозуміння», присвяченій 128-й річниці пам’яті О.П. Блаватської, 8 травня 2019 р., м. Дніпро
Духовність це той рівень свідомості, який виходить за межі розуму, емоцій і тіла. Це досвід, який протягом тисячоліть стверджувався в різних культурах і традиціях.