Український 
English (UK)
Світлана Гавриленко. Доповідь у Товаристві Знання України, до Міжнародного дня людського братерства, 4 лютого
Друзі, я сьогодні говорю з вами від імені теософів, від імені членів Теософського товариства, тому зразу маю зазначити, що Теософське товариство має безпосереднє відношення до проголошення ідеї людського братерства, адже першою метою цієї міжнародної організації, якій минулого року виповнилося 150 років, яка офіційно зареєстрована майже у 80 країнах світу, як раз і є побудова ядра, моделі, зразка людського Братерства без відмінностей раси, статі, касти, майнового чи освітнього цензу, ідеологічної чи релігійної приналежності.
1. Давайте спробуємо розібратися наскільки нова чи стара ця ідея, на чому базується наша спорідненість як людських істот.
Знаєте, коли ми намагаємося окинути оком світ, в якому ми живемо, то зачасту нас вражає його різноманітність, дивовижна різнобарвність, різноплановість, вражаюча строкатість. Тому для багатьох з нас природно звертати увагу на те, що відрізняє одне створіння від іншого, одне явище від іншого. Наша мова сповнена різними словами, якими ми описуємо ці відмінності, на них зазвичай концентруємо свою увагу. І це не дивно, до вся система освіти побудована на аналітичному принципі. Аналіз як раз і призначений для того, щоб описувати характерні ознаки та ті властивості, якими речі відрізняються. Але серед когнітивних особливостей нашого процесу пізнання є ще й такий метод, який називається синтезом. Це трошки інше. І це як раз те, про що ми з вами будемо сьогодні говорити. Бо сьогодні ми з вами зосередимося на тому, що нас об’єднує. Це теж дуже цікаве і мабуть не менш захоплююче дослідження.
Кожен з нас вважає себе унікальною, неповторною особистістю, і має на це повне право, але людина є колективною істотою, вона не може вижити без собі подібних. Ми читали про пригоди людини, що опинилася одна на острові, як це було небезпечно, важко, і яка була радість знову опинитися серед людей. Кожний з нас належить до певних людських спільнот. Отже, давайте поговоримо про ті колективи, членами яких кожному з нас суджено бути.
Перш за все, ми народжуємося у певних батьків і першим осередком, в якому ми опиняємося, є наша родина. Потім йдуть шкільний клас з нашими однокласниками, вузівська спільнота, робочий колектив. Далі можна розглядати наш рід, громаду за місцем проживання, народ, націю. Нарешті нашу планету, де ми є частиною людства. Серед усієї цієї розмаїтості колективів з нашою безпосередньою участю яке місце займає людське Братерство?
Визначення Гуглу: Братерство — це спільнота людей, об'єднаних спільними цілями, цінностями та діяльністю, що передбачає взаємопідтримку й солідарність, або ж почуття братерської близькості та дружби, а також історичні релігійно-національні організації. Термін також стосується студентських об'єднань або політичних партій.
Основні значення:
Соціальна група: Товариство людей, об'єднаних спільною метою, правилами та діяльністю, Почуття: Братерська близькість, єдність, дружба, взаємодопомога і взаєморозуміння.
Історичні організації: Національно-релігійні громадські організації міщан при храмах (церковні братства), що діяли для захисту своїх інтересів та розвитку культури.
Сучасні об'єднання: Студентські братства, військові братства, політичні партії (наприклад, партія «Братство» Дмитра Корчинського) або інші спільноти за спільними інтересами.
Отже, братство — це і відчуття, і конкретна група людей, що об'єднуються заради спільної справи, і історичний феномен.
2. Історія. Давайте підійдемо до цього з історичної перспективи. І українська, і всесвітня історія має багатий досвід заснування і тривалого існування певних людських спільнот, які сповідували ідею Братства і певні принципи спорідненості брали за основу своєї діяльності.
Церковне Братство це релігійно-громадські організації міщан та шляхти при православних (пізніше і греко-католицьких) церквах в Україні та Білорусі у XVI–XVIII ст. Вони виникли для захисту прав православної віруючої громади, підтримання церков, організації шкіл, друкарень та взаємодопомоги. Найвпливовішим було Львівське Успенське братство. Братство - це внутрішньо церковна спільнота. Церковні Ордени — це структуровані чернечі спільноти (наприклад, францисканці) або лицарські організації. Церковні ордени називають своїх членів Братами.
Масонські ордени теж називають своїх членів братами. Існують певні норми, закони взаємодії, підтримки, захисту, що мають дотримуватися членами організації. Маємо історичний досвід - Кирило-Мефодіївське братство. 1845 – 1847р. Київ. Кирило-Мефодіївське братство стало першою українською політичною організацією, яка розробила цілісну національну програму, що стала дороговказом для наступних поколінь українських визвольних рухів. Ініціаторами створення братства і його засновниками виступили Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Опанас Маркевич. Організація була названа іменами відомих слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія. Знаком братства став перстень з написом «Св. Кирило і Мефодій, січень 1846». У квітні 1846 року до братства вступив Тарас Шевченко.
Військове Братство. Українське козацтво теж побудоване було на певних законах спорідненості, досить суворих і обов’язкових для всіх. Так само і опришки чи гайдамаки в українській історії були нічим іншим, як таємними організаціями народної самооборони від різних зайд і окупантів. Вони звали себе братчиками.
3. Сьогодні в Україні. В першу чергу це волонтерські об’єднання: Українська жіноча варта, Госпітальєри.
Наприклад сьогодні це ті, хто служить у братському батальйоні Центру Тимура ГУР. Багато братчиків за свій героїзм нагороджені високими державними і відомчими нагородами. Четверо - герої України. В братстві є християни всіх конфесій і деномінацій.
Яка людина може перебувати в Братстві? У Братстві є багато служінь: хтось воює, хтось волонтерить, хтось проповідує, хтось вчить, хтось народжує й виховує дітей, хтось займається організаційною роботою в церкві…але кожний має знайти своє призначення й присвятити себе виконанню своєї місії в Імʼя Бога.
Закони Братства:
· Людина, яка не проявляє солідарність, не готова пожертвувати собою за Бога і братів не може бути у Братстві.
· Людина, яка не може здолати страх, не може бути у Братстві.
· Людина, якій не цікаво в церкві, не може бути в Братстві.
· Людина, яка толерує гріх, не може бути в Братстві.
4. Давайте тепер розглянемо Братство — як відчуття. Кожна людина, що має досвід належати до певної спільноти не формально, а за покликом серця, за переконаннями, за спільними поглядами або спільним світоглядом, відчуває певне почуття спорідненості з тими, хто теж належить цій спільноті. Важливо, щоб людина при цьому не починала ділити світ за принципом «свій – чужий», тобто не починала ставитись зневажливо або ворожо до тих, хто не належить її спільноті. Бо в такому випадку замість ідеї єдності виникає ще один привід розділення, протиставлення, а тут вже недалеко до фанатизму, протиборства та агресії.
Найкращим підгрунтям для відчуття братерства є роздуми над ідеєю Єдності. Подумаємо, що нас об’єднує як представників людства. Найпростіше – повітря, яким ми дихаємо, вода, яку ми п’ємо, плоди землі, яка нас годує. Нас об’єднує також однакова анатомія, здатності відчувати, мислити, творити.
5. Ідея Єдності Всесвіту. Звичайний життєвий досвід людини вчить нас, що у своєму існуванні ми не можемо бути відокремленими від інших людей, навіть від тих, кого ми не знаємо особисто. Наприклад через хліб, який ми їмо….
Цікава ідея є у буддизмі: ми маємо шанувати будь яку живу істоту як свою матір, бо у циклах наших перевтілень ми пройшли через усі царства природи, побували різними живими істотами, щоб зібрати необхідний досвід.
Ось науковий доведений факт: кожен житель Землі через 6 рукостискань знайомий з англійською королевою.
Ще один науково доведений факт: дослідження ДНК свідчать, що у кожного з нас є гени інших рас, націй. Дослідження ДНК українців свідчать про їхню генетичну самобутність та приналежність до європейського генофонду. Сучасні українці мають змішане походження, де переважають слов’янські маркери (R1a, I2) у поєднанні з балтійськими, скіфськими та трипільськими впливами. Наукові проєкти (наприклад, “ДНК-портрет нації”) досліджують етнічну однорідність, показуючи зв’язок із кельтами, скандинавами та іншими народами. Ми не усвідомлюємо цього, але цей досвід зберігається у нашій підсвідомості.
Ідея єдності Всесвіту — це фундаментальна концепція, що розглядає космос як цілісну, взаємопов'язану систему, де матерія, простір-час та інформація пов'язані. Вона охоплює як філософський космізм, що наголошує на зв'язку людини з космосом, так і науковий принцип, який стверджує, що властивості Всесвіту закономірно забезпечують існування життя. Ми живемо у взаємопов’язаному, взаємозалежному, взаємообумовленому світі, де неможливим є існування замкненої системи. Якщо ми глибоко усвідомимо цей принцип існування, то тоді легше сприйняти ідею людського братерства.
Давайте тепер знову повернемося до тих цілей, які стоїть перед Теософським товариством:
(1) Створити зразок, модель, ядро, осередок Братерства без розділення на раси, статі, касти, майнового чи освітнього цензу, ідеологічної чи релігійної приналежності.
(2) Сприяти порівняльному вивченню релігії, науки та філософії.
(3) Досліджувати непояснені закон Природи та латентні можливості людини.
Отже, першою і найголовнішою метою Товариства є створення осередку Братерства. Саме такий принцип був закладений в основу заснування цього всесвітнього громадського об’єднання.
На сьогоднішній день ми знаємо, що розуміння ідеї Братства значно просунулося порівняно з тим, як це уявлялося наприкінці ХІХ століття. Треба сказати, що з історичної точки зору, мета Братства була висунута як перша мета Теософського Товариства далеко не відразу. Спочатку, в момент реєстрації Теософського Товариства, метою були проголошені й інші категорії, зокрема - пізнання прихованих законів світобудови, пізнання єдиних принципів, які закладені в основі життя на планеті та у Всесвіті. І це були переважно ідеї ментального характеру, ідеї, пов'язані з пізнанням, розумінням устрою світу. Однак, у міру того, як Теософське Товариство змінювало свою «локацію», у міру того, як Теософське Товариство розширювалося і переміщалося з Америки до Індії, з Бомбея в Мадрас, у міру того, як змінювався статус Теософського Товариства і воно стало міжнародним, Статути Товариства переписувалися, поновлювалися, оновлювалися. У книзі Джозефіни Ренсом «Коротка історія Теософського Товариства» описано процес становлення цілей Теософського Товариства. У тому вигляді, в якому ми маємо формулювання основних цілей Теософського Товариства, вони вперше з'явилися 1896 року. Спочатку, в 80-х роках ХІХ століття, ідея Братства була сформульована як 4-а мета Теософського Товариства, і тільки через 21 рік після того, як Теософське Товариство було організовано і сформовано, мета Братства вийшла на перше місце. Тоді як у Листах Махатм ми читаємо згадку про те, що ідея Братства з самого початку закладалася справжніми Засновниками Теософського Товариства, а саме Великими Вчителями людства, які займалися роботою з О.П.Блаватською та створенням Теософського Товариства.
У жовтні 1880р. Вчитель К.Х. писав А.П.Сіннету: «Термін "Всесвітнє Братство" не є порожня фраза. Це єдина надійна основа світової моральності. Якби це була лише мрія, то вона, принаймні, благородна мрія людства та мета устремлінь справжнього адепта» (ПМ, Лист №4).
Знову повертаючись до цієї теми в грудні 1880 року, Вчитель зазначив, що «Старші Махатми бажають, щоб було започатковано "Братство Людства", істинне Всесвітнє Братство, яке має бути виявлене по всьому світу і привернути увагу найвищих умів». Таким чином, ідея Братства була закладена від самого початку в заснування Теософського Товариства. Але Вчителі не могли диктувати своє розуміння мети, нав'язувати своє бачення, і тому вони, як завжди, вичікували. Вони чекали на те, щоб свідомість самих теософів прийняла цю думку, сприйняла цей ідеал. І ми бачимо, що за життя засновників, у той історичний момент, коли такий сильний був імпульс теософського впливу, фундаментального теософського оновлення основ світогляду, саме тоді, коли, можна сказати, перший ешелон теософів у різних країнах входив у свою активність, знадобився 21 рік для того, щоб ідеал Всесвітнього Братства був прийнятий людською свідомістю. А сьогодні, через 150 років після того, як були проголошені основні ідеї теософії, ми бачимо, що ідея Братства справді стала близькою до великої кількості людей і навіть тих, хто ніколи не цікавився теософією і не знайомий з її ідеологією.
Важливо пояснити, що ідея Братства - це не якась віддалена мета, до якої ми повинні всі разом прагнути, а це є факт природи, який ми маємо прийняти у свою свідомість. Давайте замислимося над такою постановкою питання. Наше завдання, як членів Теософського Товариства, які мають стати провідниками ідеї Братства, полягає в тому, щоб цю ідею, цей ідеал зробити ближче для свідомості різних людей. Але кожна людина підходить до цієї ідеї власним шляхом, через свій власний життєвий досвід, через свій власний світогляд, під впливом певних життєвих обставин. Таким чином ми бачимо, що сьогодні у нас, щоб втілювати ідею Братства, є дуже великий теоретичний і практичний багаж. Фактично все вчення теософії пов'язане з тим, щоб пояснити людині фундаментальну єдність всього сущого, зокрема фундаментальну єдність людства. Ідея Братства не замикається тільки на людському царстві природи, вона поширюється також на братерське ставлення до тварин, рослинного і мінерального царств. Братське ставлення може бути в космічному масштабі до істот, які населяють інші світи. Таким чином, ідея Братства може розумітися як у вужчому, так і в більш широкому, глобальному масштабі.
Яким чином людство демонструє свою готовність до сприйняття та втілення в життя такого світогляду? Це здійснюється не інакше, як через мистецтво побудови правильних взаємин, мистецтво налагодження взаємодії між людьми, між царствами природи, між націями, між народами та державами — у політиці, в економіці, навіть у процесі вирішення гострих та актуальних проблем людства. На яких принципах мають будуватися взаємини?
Деякі впевнені, що існують суто наукові методи побудови людських відносин і оволодівши ними, можна на індивідуальному рівні мати гармонійні відносини, а на колективному рівні досягти гармонійних взаємин у соціальній сфері. І справді, наука має великі досягнення у комунікативній психології. Більше того, природний вектор розвитку науки може призвести, і, можливо, вже призвів до створення штучної апаратури на основі сучасних високих технологій, яка здатна моделювати поведінкову реакцію людей відповідно до закладеної програми. Ми маємо сьогодні розвинений арсенал маніпулятивних технологій, які використовуються і в політиці, і в менеджменті, і в рекламі, і засновані вони на останніх наукових досягненнях у галузі психології, соціології, політології. І тому ми можемо з усією відповідальністю стверджувати, що чималий успіх цих технологій забезпечує нова наука про енергоінформаційний обмін у природі, так звана еніологія. Це підтверджує, що все нові науки людина, як і раніше, намагається насамперед використовувати для забезпечення своїх особистих чи групових корпоративних егоїстичних інтересів. Ми переконуємось на прикладі сьогоднішнього досвіду в тому, що коли ми діємо, починаємо будувати відносини зі світом, виступаючи з фокусу особистості, ми переслідуємо зазвичай егоїстичні цілі і це призводить до дисгармонії та протистояння, до конфліктів та недовіри, до придушення та протесту. У цьому полягає небезпека нижчого розуму, розуму бажань, не осяяного духовним впливом. Так, це необхідний етап, але зараз можна рухатися далі, сприяти пробудженню своєї вищої природи.
Одним з перших завдань духовного шляху є вміння розпізнавання якості та мотивів своїх власних дій, своїх реакцій та взаємовідносин зі світом, так зване набуття контролю над проявами своєї особистості. Коли ми починаємо жити своїм духовним життям і долучаємося до високих цінностей, коли ми пробуджуємо свій внутрішній образ досконалості, свою божественну природу, ми починаємо діяти з фокусу свого Вищого Я і будувати взаємини з людьми та навколишнім світом на зовсім інших засадах. З наших відносин зникає мотив вигоди і користі, користолюбства і переваги, і світ навколо нас починає змінюватися. За законом резонансу змінюється наше оточення, ми входимо в нові колективи, де між людьми панує дух співпраці та взаємодопомоги, де люди посміхаються і радісно вітають один одного, де кожен може і готовий підтримати добрий починання іншого і допомогти за різних труднощів. Часто такі стосунки породжують різноманітні благодійні акції, ініціативи. На сьогодні вони іноді мають міжнародний, міжнаціональний, міжконтинентальний характер.
На світанку теософського руху був створений Теософський Орден служіння для того, щоб мати можливість реалізувати внутрішню потребу служіння, яка виникає у людей, чий фокус взаємодії зі світом зміщується на високий духовний план. Коли ми подумки проаналізуємо свої стосунки з духовно близькими людьми, тими, кого ми щиро і безкорисливо любимо, тими, з ким нам завжди приємно спілкуватися і з ким ми завжди раді зустрічатися, ми помітимо, наскільки ці відносини неповторні і своєрідні, як багатогранні, часто нові і часом несподівані. У цьому випадку ми у формуванні взаємин з навколишнім світом виходимо на рівень творчості. Саме таке спілкування пробуджує приховані потенціали душі та робить їх рушійною силою перебудови світу. Тут починають складатися зовсім інші людські стосунки. Вони сповнені піднесеного спілкування, надихають до творчості, пройняті духом доброзичливості та взаємодопомоги. Іноді, перебуваючи далеко один від одного роками, люди зустрічаються так, ніби й не розлучалися, і це особливо характерно для теософів, які не так часто зустрічаються один з одним, приїжджають з різних кінців світу, з різних континентів і відчувають дух єднання, співробітництва та розуміння без слів. Такі глибокі людські стосунки не перериваються навіть смертю, люди впізнають один одного за вібраціями серця, за світлом душі, що виливається з наших очей. Такі зв'язки для людей ширші, ніж просте поняття дружби. Можливо, для такої духовної близькості в майбутньому знайдуть свій словесний символ, поки ми користуємося словом «братство», всесвітнє людське Братство.
Щоб така форма людських відносин змогла проявитися назовні, її потрібно сформувати спочатку всередині себе, багато чого подолавши та перестраждавши. Не сформувавши внутрішній образ братніх відносин до людей, не можна їх виявити практично з достатньою мірою досконалості. У цьому сенсі, звичайно, не можна обійтися без спроб і помилок, без постійної, щоденної практики спілкування, без волі до добра, яка є одночасно і Божою волею всіх релігій. Ось таке чудове завдання стоїть сьогодні перед усіма тими, хто відкритий для ідеї Братства. Кожному з нас є чому повчитися один в одного. Адже саме в дзеркалі ближнього ми можемо пізнавати власні обмеження та досягнення. Ми бачимо свої власні нагальні проблеми, всі ми хочемо по відношенню до себе доброти та щирості, допомоги та підтримки, поради та розуміння. Але чи готові ми самі виявити це стосовно тих, хто знаходиться поряд з нами, особливо стосовно тих, хто нам не дуже подобається, хто виглядає відмінним від нас, хто нас не розуміє і засуджує? Як ми повинні реагувати в умовах ворожості та агресії, щоб не збільшувати кількості скорбот світу? Чи може хтось дати готовий рецепт, чи у кожний момент відповідь надходить із глибин нашого серця?
Коли ми починаємо жити під впливом своєї найвищої природи, ми виходимо до рівня творчості. Ми самі творимо своє оточення, створюємо відносини з оточуючими людьми, враховуючи їх індивідуальні здібності, особливості, характер, таланти та переваги, не виявляючи при цьому дискримінації за принципами відмінності статі, раси, віросповідання, освітнього рівня та інших форм переваги. Нам хочеться, щоб усім людям навколо було комфортно та радісно, щоб вони могли розвиватися та приносити користь один одному. І чудовим чином поряд виявляються друзі, довкола розквітають квіти, яскраво світить сонце, світ довкола сяє та співає. І це здається природним, єдиним правильним та гармонійним способом взаємодії зі світом. Саме тоді ми стаємо, як казав Учитель К.Х., членами справжнього практичного Братства та людства, де всі зробляться співробітниками природи та працюватимуть на благо людства у співпраці з Вищими Планетними Духами.
Тоді на землі не буде місця війнам, вбивствам, прийде Золотий вік людства. Давайте намагатися наблизити у своєму житті цей прекрасний і піднесений ідеал людства!
