В чому полягає відповідільність учня

Оксана Мулик, Житомир 

Чому я вирішила підняти тему відповідальності? Насправді ця тема надзвичайно важлива, оскільки рівень відповідальності – безумовний маркер еволюційного статусу людини. На початку свого еволюційного сходження людина, як правило, відрізняється безвідповідальністю, бо відповідальність  є якістю душі і напрацьовується поступово протягом численних втілень. За що ми можемо і маємо брати на себе відповідальність? Вочевидь, за наші вчинки, нашу роботу, наші слова. Можливо, не так вочевидь, но також за наші емоції, наші бажання, наші думки. Поки людина ототожнює себе зі своїми особистими тілами (фізичним, тілом емоцій і бажань, а також тілом розуму), контроль над останніми неможливий. Для здійснення контролюючої функції потрібен відсторонений спостерігач, який перевищує за своїм статусом те, що він має контролювати. В ролі такого спостерігача зазвичай виступає Вище Я людини, або її душа. З цього витікає, що чим більш стабільний і стійкий зв’язок між особистістю і її Вищим Я, тім більш відповідальною по відношенню до особистих дій, слів, бажань, емоцій і думок виявляється людина. 

Усвідомлення цього факту дає можливість відносно адекватно і чесно оцінити особистий щабель еволюційного розвитку. Незважаючи на те, що між етапами еволюційного сходження немає чіткого розмежування, і кілька етапів долаються учнем зазвичай одночасно, все ж можна виділити деяку послідовність в процесі взяття Вищім Я під контроль особистих провідників. І першим підкорюється фізичне тіло. Як це може виглядати назовні? Особистість, яку починає контролювати її душа, вже не здатна порушити будь-яку зовнішню обітницю: не прийти, не підготувати, не зробити. Зазвичай не порушується і внутрішня обітниця, що дається самому собі: учень добровільно накладає на себе дисциплінарні і харчові обмеження, входить в медитативний ритм і майже не порушує його. 

Другим на черзі після фізичного провідника підкорюється Вищому Я провідник емоцій і бажань. Оскільки астральні тіла у більшості людей надзвичайно розвинуті і активні, процес оволодіння ними зазвичай тривалий і складний. Але по мірі його просування виявляється, що учень вже не здатен образити іншого злим словом під впливом тимчасового емоційного стану. Спонтанні бажання володіння тими чи іншими матеріальними цінностями поступово вичерпують себе. Емоції відслідковуються і усвідомлюються як небажані, разом з тим робляться безперервні спроби їх контролювати. Так проявляється особиста відповідальність за роботу астрального провідника. 

Останнім Вище Я намагається взяти під свій контроль провідник конкретного розуму, або ментальне тіло. При цьому учень починає потроху усвідомлювати відповідальність за власні думки. Так формується відповідальність «Я» за «не Я»,  тобто за механізм, через який наша душа функціонує в проявленому світі.  Нарешті учень бере на себе відповідальність за все, що з ним трапляється, і перестає звинувачувати у власних негараздах якісь зовнішні чинники.  Цей вид відповідальності умовно можна назвати вертикальним.

Але існує і іншій вид відповідальності, який можна визначити, як горизонтальний, і який своїм підґрунтям  (найчастіше – неусвідомленим) має сутністю єдність всіх проявів життя.  Якщо при горизонтальній відповідальності поступово усвідомлюється базова двоїстість і «Я» відмежовується від «не-Я», то при розширенні горизонтальної відповідальності навпаки – постійно зростає коло різноманітних проявів життя, з якими у «Я» зав’язується магнетичний зв’язок і який визначає зону Його відповідальності. Чим більш випромінюючим і магнетичним стає «Я», тим більше коло тих, хто підпадає під його дію. І тут є дуже тонка межа, яка потребує усвідомленого розпізнавання: що є зоною відповідальності учня, а що є чужою дхармою. 

Враховуючи вільну волю людини, учень не несе відповідальності за долю іншої людини (виключенням є ті люди, які по тим чи іншим причинам не можуть проявити вільну волю, наприклад: малі діти, важко хворі, позбавлені можливості рухатися чи самостійно обслуговувати себе, безумні та інші), але він несе пряму відповідальність за свої дії по відношенню до інших, за свої емоції, слова, думки, і те випромінювання, або магнетичну дію, за допомогою якою він взаємодіє з іншим на тонких планах. Для прикладу, людина може усвідомлювати відповідальність за свої дії і свої слова, і зовнішній вигляд взаємовідносин буде мати цілком пристойний вигляд. Емоції можуть відчуватися і без зовнішніх проявів, але уявимо, що вони теж вже контрольовані. Думки іншої людини майже неможливо розпізнати під час зовнішнього спілкування, але кожна думка несе свій позитивний чи негативний потенціал і забарвлює собою зону взаємодії, безпосередньо впливаючи на контакт. 

Але є ще щось, ще більш тонке, але надзвичайно могутнє. Коли учень вибудовує свій особистий канал зв’язку з вищим Я, по цьому каналу в навколишній простір через особисті провідники починає випромінюватися магнетична енергія любові, яка по своїй суті є енергію тяжіння. Еволюційно людині призначено проводити, розподіляти і віддавати цей благодатний єднаючий потік, нічого не привласнюючи для власної особистості. Але наше відношення до оточуючих може стати бар’єром, що його перекриває. Наприклад, якщо ми маємо добрі наміри, але  при цьому відчуваємо навіть легку неприязнь в зв’язку з діями, зовнішнім виглядом (наприклад, неохайність) чи мовою іншої людини, ми тим самим блокуємо божественний потік, зациклюємо його на собі, і за це привласнення несем пряму відповідальність.

Що стосується царств природи, що ще не досягнули людської свідомості і не мають вільної волі, то відповідальність за їх розвиток та благополуччя цілковито лежіть на людині. До речі, особистість, якщо її розглядати без поєднання з Вищим Я, теж відноситься до тваринного царства. І чим вища еволюційна щаблина, на якій стоїть учень, тим більш пронизливо він усвідомлює власну відповідальність за оточуючих його тварин і ту рослинність, що опинилися в зоні його зовнішнього прояву. Позиція «Моя хата з краю» чи «Це мене не стосується» свідчить про початковий етап Шляху, коли зв’язок з Вищим Я ще не налагоджений, а особисте «я» ще не позбавилося егоцентризму.  Врешті решт, планета Земля – зона безумовної відповідальності людства в цілому, і наша готовність до цієї відповідальності – маркер нашого еволюційного статусу.