Моральний вимір життя

Ми співвідносимо свої дії у фізичному світі, щоб враховувати всі обставини і можливі наслідки. Так само ми повинні співвідносити свої дії з божественним моральним законом, яким пронизаний весь Всесвіт. Ми бачимо гармонію і порядок у Космосі, ми також знаємо про закон взаємопов'язаності, взаємозалежності, взаємообумовленості всього з усім (т.зв. властивість тотальності).

Життя будь-якої істоти у Всесвіті покликане підтримувати цю гармонію та порядок, служити малим інструментом та агентом Великого розумного Плану. Більше того, та частина Великого розумного Плану, за яку це істота відповідальна, вже відпочатку закладена у ній самій і міститься в тому, що ми називаємо божественної іскрою, вищим принципом. Людській істоті у Божественному Плані творіння відведено особливу роль. Адже їй дана здатність самопізнання та вільна воля. Вільна воля зумовлює вільний вибір. Саме свобода вибору людини дає їй можливість розвиватися і вдосконалюватися.

Людство пройшло великий еволюційний шлях і багато чого досягло. Поряд із великими звершеннями нашої цивілізації, ми маємо й безліч проблем, з якими зіткнулися сьогодні. Більшість цих проблем носять безпосередньо антропогенний характер і пов'язані з людським вільним вибором. Давайте поміркуємо про свій власний вільний вибір. Щодня з ранку до вечора ми щось вибираємо. При цьому ми керуємось певними пріоритетами. Часто наш вибір зумовлений сильною емоційною реакцією, часто вигодою, отриманням переваги, заохочення, нагороди, або визнання. Часто ми керуємося уявленнями доцільності, здорового глузду, соціальними критеріями, а то й просто звичкою, автоматичною реакцією. Результатом є те, що є. Маємо те, що маємо. Чи задовольняє нас порядок речей, що склався? Чи вважаємо ми, що треба щось змінювати? Чи завжди ми усвідомлюємо, з чого варто почати зміни до кращого, справедливого, доброго і правильного світу, світу майбутнього людства? Всі духовні вчення і вчителі говорять нам, що такі зміни слід починати з себе. Змінити та вдосконалити себе – завдання найбільш складне та актуальне.

Вертикальна соціальна мораль відображає зв'язки ЛЮДИНА – РОДИНА – СУСПІЛЬСТВО і є досить розробленою частиною соціального життя, підтримується традицією, законодавством, пройшла шлях тисячоліть. Набагато складніше з кроскультурним спілкуванням, взаємним співіснуванням різних традицій, вірувань, релігій, світоглядів. Це пов'язано з глибоко укоріненою у підсвідомості розпізнавальною системою «свій-чужий». Сьогодні не тільки визнання чужих принципів, але навіть допущення їх до обговорення вимагає від людини підняття на мета-рівень, тобто розширення свідомості, а значить і крок уперед у своєму моральному розкритті.

Багато цивілізації в історії людства досягали високого рівня, мали потужні джерела енергії, виробляли чудові прилади та інструменти, досягали висот в технологіях оволодіння силами природи, але цим цивілізаціям не вистачало духовного розвитку і вони закінчувалися самознищенням. Саме моральний потенціал людства має бути реалізований і в сучасній цивілізації, щоб не повторився сумний досвід минулого. Адже є всі підстави вважати, що ми наблизилися до краю, стрімко до нього наближаємось.

Зараз ми стоїмо на роздоріжжі, і з нинішніми тенденціями і уявленнями рухатися вперед небезпечно. Зараз перед нами стоять ширші завдання, ніж раніше, а тому нам потрібні ширші погляди і спосіб мислення, ми повинні навчитися оцінювати ширші можливості та перспективи. Ми повинні сказати слідом за видатним фізиком сучасності Стівеном Хокінгом, що нам слід свідомо подбати про свою еволюцію, про своє майбутнє, про долю планети.

А ось слова видатного мислителя сучасності Ервіна Ласло, засновника Будапештського клубу, що підтверджують це: «Наш час став свідком разючих змін, які перевели основну ідею — уявлення про те, що наш світ і в майбутньому, як і раніше, залежатиме від того, що думаємо, говоримо і робимо ми, люди, — з галузі банальних істин у сферу наукових принципів».

Сучасний світ має багато знань, але заблукав у пошуках блага, добра. Знання і благо повинні об'єднатися в синтезі, вони нероздільні у своїй єдності, як єдина Божественна Любов і Мудрість. Моральність динамічна, вона проявляється в дії, через посередництво дії, але не ототожнюється з самою дією.

Сьогодні мораль - це нагальна потреба часу і запорука виходу на новий рівень міжособистісних, міждержавних, міжетнічних взаємовідносин, на новий цивілізаційний рівень на планеті.

Принципи співробітництва, взаємодії, засади взаємоіснування сьогодні, як ніколи раніше, потребують узгодження, домовленості, фаховості та механізму регуляції. Саме мораль є тим інструментом, який допомогає  успішно подолати гострі кризові ситуації сьогодення.

Як відомо, мораль та етика є внутрішнім регуляторним механізмом зовнішнього прояву для людини та суспільства. Ми можемо розглядати етику та мораль у їхніх швидкоплинних, мінливих одежах, коли одна й та сама дія може бути проявом поваги або зневаги, доброчинністю або злочином. Але незаперечним є існування Моралі з великої літери, що відображає собою велич космічних законів співіснування та співтворчості, які надихають нас своєю гармонією та красою.

Мораль містить в собі категорії оцінювання. Поверхнево це робиться за фактом самого вчинку, але це дуже відносна і недосконала категорія. Більш глибоке оцінювання робиться за наслідками вчинку, що теж досить суб”єктивно та невизначено. Ще глибшим виміром є оцінювання за наміром, за спонукаючими обставинами, що викликали те чи інше діяння або бездіяльність. І якщо цей вимір моралі буде нами контролюватися та вдосконалюватися, то добра воля стане домінуючим фактором буття, енергією живлення для людини та суспільства. Адже моральність у житті проявляється як любов, розуміння, прощення, злагода, взаємоповага і співробітництво. 

Людство має здійснити свідомий вибір на користь добра, істини, справедливості. Але людство складається з окремих людських істот, тому свідомий вибір для людства можливий лише як результат свідомого вибору кожної окремої людини. Кожна людина, досягнувши моменту свідомого морального вибору, тим самим символічно виходить із похмурих підвалів життя, біля входу до яких вісить табличка «Наслідки», і переходить у величну будівлю життя під назвою «Причини». Така людина перестає відчувати себе знедоленою, ущемленою, жертвою, ошуканою, гвинтиком чиєїсь машини, а починає відчувати в собі силу самій вирішувати, приймати свою відповідальність, здійснювати свої божественні права на життя, свободу, красу, радість працю та творчость.

Давайте проскануємо своє життя, звички, уявлення, відносини з іншими істотами через призму свого морального закону. Якщо ми включимо у своє повсякденне існування моральний вимір, ми зможемо піднятися над собою, над своїми життєвими труднощами, над своїми слабкостями і недоліками. Причому, зробимо ми це не під тиском зовнішніх обставин, а виключно під впливом внутрішнього наміру, внутрішніх спонукальних причин. При цьому ми розчистимо прохід для високих духовних впливів, для здійснення Божественного Плану, адже саме наш внутрішній моральний закон є суттю нашої божественності. Отже, ми станемо провідником Бога на землі, нашими руками і ногами він проявлятиме себе в житті. І ми отримаємо нові сили та можливості у своїй діяльності, нові натхнення у своїй творчості, нових друзів та однодумців, а головне – нове розуміння величі божественного задуму та грандіозності завдань, над виконанням яких ми маємо зосередити свої зусилля. Отже, моральний вимір життя виводить нас на духовний рівень існування, або скоріше співіснування. І на цьому рівні нам відкривається реальна суть тієї Єдності, про яку ми раніше були лише інтелектуально обізнані.

Ще під час Першої світової війни наш великий учений Володимир Вернадський, засновник Української Академії Наук, почав розробляти наукову ідею про природні продуктивні сили. У цілому нині це потенційна енергія держави, її базис, до якого треба ставитися буже дбайливо. На його думку, це природні ресурси тієї землі, яку займає народ цієї країни, це і корисні копалини, і так звані відтворювані ресурси: рослини, тварини, ліси, води. Але не тільки. На думку В.Вернадського, основні природні продуктивні сили – «духовні сили людства, - його думка, його воля, та його моральна могутність – безсумнівно є основними, визначальними умовами національного багатства».

Так давайте ж відкриємо ці свої природні багатства, моральні сили, які поховані під корою егоїзму, користолюбства, жадібності, страху та агресії. Вони невичерпні і вічні, і не так вже й глибоко вони залягають у нашій свідомості, адже доступні навіть дитині. У них закладено потенціал майбутньої слави людства, базис нової цивілізації, можливість небувалого внутрішнього розкриття націй, країн та континентів. Але виклик полягає в тому, що при цьому кожному з нас треба перш за все розпочати із себе. Тож давайте спрямуємо себе до вищих вимірів моральних стандартів життя.