Нитка Аріадни у лабіринті світу

Друзі, нам з вами випало прийти у втілення у кризові часи. Сьогоднішній світ, як ніколи раніше, сповнений протиборчих сил. Вогнища війни спалахують в різних куточках світу. В угоду правлячим політичним елітам люди ненавидять і з легкістю вбивають інших людей. Ми стали на межу світової ядерної війни, яка легко може стерти людство з лиця землі. Проти людини ведуть битву і інші сили, наприклад всілякі патогени, і яскравим прикладом такої паралельної війни стала пандемія Ковід 19. Сама планета, здається, намагається припинити існування людства – глобальне потепління пройшло в своєму розвитку точку неповернення, поруч з ним йдуть землетруси, цунамі, масштабні пожежі та інші катастрофічні для втілених істот явища.

Але невже і справді все так жахливо? Вікіпедія дає таке визначення кризи: «Криза (грецькою - рішення; поворотний пункт) - переворот, пора перехідного стану, перелом, стан, при якому існуючі засоби досягнення цілей стають неадекватними, внаслідок чого виникають непередбачувані ситуації». Тобто засоби, які використовує людство, на теперішній час - неадекватні, не відповідають еволюційній спрямованості, і для виходу з кризи ми маємо щось кардинально змінити. Людство стоїть перед вибором на роздоріжжі. Треба обрати правильний напрямок, знайти нитку Аріадни, яка виведе із численних лабіринтів глобальних загроз до світла духовності, любові, братерства та стабільного еволюційного розвитку. Це загалом зрозуміле твердження, яке не визиває протирічь. Але, нажаль, бачення практичних кроків до позитивного вирішення кризи у більшості не таке вже і ясне. Немає чіткого бачення і у мене, але я пропоную сьогодні всім нам разом зануритися в тему виходу людства з глобальної кризи, так як ми з вами достеменно знаємо, що кожній дії у фізичному світі передує думка. І наша колективна думка може стати людству у пригоді.

Якщо вдатися до широкого узагальнення, то теперішня глобальна кризова ситуація спричинена протистоянням двох великих таборів людства, які умовно можна назвати силами добра і силами зла. Саме останні розв’язують кровопролитні війни, посягають на свободу, незалежність і гідність інших народів, винаходять біологічну зброю масового знищення у своїх потаємних лабораторіях, виснажують планету для власного збагачення та інше. Як Теософія визначає те, що ми називаємо Злом? В своїй статті "Походження зла" О.П.Блаватська пише: «Лише Споконвічна Мудрість задовільно пояснює існування зла у Всесвіті. Вона пов'язує зародження Космосу та еволюцію життя з розколом і перетворенням первісної проявленої Єдності на множинність, або велику ілюзію форми. Коли гомогенність трансформувалася в гетерогенність, з'явилися і протилежності. Так виникло те, що ми називаємо Злом і що з тих пір безроздільно править у нашій «юдолі сліз»».

Тобто виникнення того, що ми називаємо злом, – закономірний еволюційний процес, корінь якого – диференціація, поділ Єдиного на множинність, відокремленість. Чим нижче до фізичного світу форм – тим диференціація і відокремленість більш виражені. Хоч Монада людини є первинною часткою Єдиного і являє собою духовну сутність, але для набуття досвіду самосвідомості Вона вимушена вдягати на себе форми з диференційованої елементальної субстанції, яка знаходиться на інволюційній дузі і прагне до ущільнення. Коли людина ототожнюється із своїми матеріальними формами, вони беруть її свідомість ніби у полон, і думки, емоції, бажання і дії людини диктуються цим грубим полюсом максимальної множинності і відокремленості. В своєму еволюційному розвитку ніхто в світі не в змозі перестрибнути процес занурення свідомості в глибини матеріального світу, кожна еволюціонуюча свідомість проходить через цей етап розвитку. І можна з впевненістю стверджувати, що кожен з нас в свій час теж проходив через так звану стадію зла – всі ми на різних щаблинах нескінченного розвитку приймали участь у кровопролитних жорстоких війнах, вбиваючи заради їжі, збагачення, влади чи фанатичної віри. Але еволюційна ціль кожної людини – отримавши досвід відокремленого існування, свідомо відмовитися від нього і прийти до усвідомлення єдності та взаємозалежності всіх форм життя на нашій планеті. Тобто ті, що сьогодні стоять на боці сил зла (за виключеннях дуже обмеженої кількості адептів лівої руки) поступово перейдуть на висхідний шлях усвідомленого єднання. Все тимчасово, все в процесі розвитку.

Тепер давайте пригадаємо, де саме в людині приховані коріння відокремленості, на яких розростається і плодоносить дерево егоцентричності? Це камаманас, або конкретний (нижчий) розум в поєднанні з емоціями та бажаннями. Саме він розділяє світ на «я» та «не я», ставлячи своє мале «я» в центр всесвіту. Арійська раса, розвиваючи свій розум, тільки підсилює це особисте протистояння світові. Це відбувається через те, що до ментального розвитку не додається очищення свого тіла емоцій та бажань і не відкривається серце. Частина людства, що ініціює таке протистояння і розпочинає війну на любих рівнях, по закону Причин і Наслідків буде отримувати у відповідь потенціал такої самої якості. І це не тільки війни. У негативній камічній атмосфері ненависті, люті, агресії розповсюджуються вбивчі патогени: віруси і бактерії, такі, як Ковід 19. Боротьба з природою (тобто з напіврозумними силами, які діють в трьох елементальних царствах і керують ними) призводить до віддатки у вигляді всіляких катаклізмів і природніх катастроф, бо, через спонукання своїм егоцентричним світосприйняттям, людина вирішила, що цей світ – для ней, і вона тут не гість, а хазяїн, через що може забруднювати, вирубати, нищити, вбивати все, що їй не до вподоби. Природньо, що це визиває не просто опір, це призводить до дії відповідного зворотного потенціалу. Усвідомлення причини кризи веде до прояснення щодо наших особистих дій задля виходу з неї.

Кожною своєю думкою, кожною своєю дією ми маємо підсилювати міць табору Добра. Для цього у нас з вами є найціннішій з усіх скарбів світу – Споконвічна Мудрість. Ми знаємо Закони розвитку Всесвіту, і повинні неухильно них дотримуватися. І якщо в хаосі сьогодення нам здається, що ми слабкі і від нас нічого не залежить – це помилка, це не так. Мають значення зусилля кожного з нас.

Ми маємо усвідомити, що не можемо бути осторонь світової кризи і просто спостерігати за її розвитком, адже кожен з нас – частка Єдиного людства, внутрішня частка, обмежена колом його проявлення. Через те кожен з нас, бажаємо ми того чи ні, є частиною кризової ситуації і ми маємо взяти на себе відповідальність і за її виникнення, і за її вирішення. Увага: ми не сторонні спостерігачі, ми не жертви, ми з вами – діючи на світовій арені сили, які мають взяти на себе відповідальність за все, що відбувається навкруги. Не слід постійно шукати винних серед політиків та олігархів. Раз людство увійшло в піке глобальної кризи, це означає, що ми з вами, всі разом, не допрацьовуємо, ми маємо це усвідомити і взяти на себе за це відповідальність. В психології є поняття зрілої і незрілої особистості. Крім інших характеристик, зрілу особистість відрізняє те, що вона не шукає винних в особистих негараздах. Вона бере на себе відповідальність за все, що з нею відбувається. Відчуття відповідальності – якість, притаманна кожному, хто дійсно став на Шлях Повернення.

 Ось що пише про відчуття відповідальності в «Інструкціях для учнів внутрішньої групи» (Інструкція 6) О.П.Блаватська: «Почуття відповідальності вселяється присутністю Світла найвищого Его. Оскільки Его в своєму циклі перевтілень стає все більш і більш індивідуалізованим, воно все більше і більше вчиться через страждання усвідомлювати свою власну відповідальність, внаслідок чого воно врешті-решт знову набуває самосвідомості, свідомості всіх Его цілого Всесвіту. Абсолютна Істота, щоб мати уявлення про все або почуття його, повинна пройти через всі випробування індивідуально, не колективно, щоб вона по поверненні оволоділа б тим же всезнанням, що і Вселенський Розум, плюс пам'яттю про все те, через що вона пройшла. Отже, ми завжди повинні намагатися наголосити на нашій відповідальності. Почуття відповідальності є початком мудрості, доказом того, що ахамкара починає зникати, початком втрати відчуття роз'єднаності».

Коли ми з вами, навіть подумки, починаємо «полювання на відьом», звинувачуючи у всьому певні, нехай і дійсно негативні сили, ми самі стаємо так само негативними, бо наш камаманас розпочинає свою роботу по розмежуванню і відокремленню. Тобто, завдяки своєму критичному розуму і негативним емоціям, ми підсвідомо примикаємо до табору негативних сил і підсилюємо його, бо саме він займається розмежуванням, відокремленням, пошуком ворогів. Треба ніколи не випускати з уваги, що будь-який поділ – це дія конкретного розуму, а насправді ми маємо єдине людство. І кожен з нас – частка єдиного людства, яке живиться з одного життєдайного духовного джерела. Просто кожна частинка сукупної свідомості людства перебуває на своїй еволюційній щаблині, кожна – в безперервному процесі зростання. «Стережіться, я говорю; Сатана та Архангел більше ніж близнюки; вони єдине тіло та єдиний дух – Deus est daemon inversus» - Блаватська О.П., «Інструкції для учнів внутрішньої групи», Інструкція III.

Безумовно, за скоєний злочин злочинець має відповідати. Загарбник не повинен безкарно віднімати чужі життя, волю, домівки. Священний обов’язок кожного громадянина - боронити свою країну, навіть якщо для цього потрібне буде пожертвувати своїм життям. Але ці дії мають все-таки супроводжуватися усвідомленням, що всі ми складаємо єдине людство, і тому наші думки не мають бути зафарбовані в кольори ненависті, як би це не було важко в умовах сьогодення. Всі ми є частками Єдиної живої Сутності – і ті, хто воліє творити добро, і ті, хто сіє смерть і руйнування, ми всі живемо завдяки Її єдиному життєдайному випромінюванню, проходимо процес ототожнення з матерією завдяки Її Плану, і для кожного з нас – своя черга і свій термін повернення до Єдиного Джерела Життя.

В зв’язку з цим хочу акцентувати те, що нам всім добре відомо, але ми не завжди використовуємо ці знання на практиці. Я хочу наголосити на відповідальності за особисті думки. Весь проявлений світ – світ форм, світ подій, світ, у якому ми отримуємо досвід – починається з думки. Все, що ми бачимо навкруги – це думки чи ідеї Сонячного Логоса. Все, що створюється вченим, архітектором, будь-ким, починається теж з ідеї, тобто з думки. Людина – творець, а думки того, хто став на Шлях, мають особливу силу. Маю сміливість повторитися, але мені здається це дуже важливим: якщо ми допускаємо думки, що розділяють і відокремлюють, і зафарбовуємо їх в емоції ненависті, ми посилюємо інволюційний табір зла, ми граємо на їх боці. «В дусі злочини відбуваються так само явно, як і в діяннях тіла. Той, хто з будь-якого приводу ненавидить іншого, хто насолоджується помстою, хто не пробачає образи, сповнений духом убивства, хоча ніхто може і не знати цього» - О.П.Блаватська, "Деякі вказівки для щоденного використання".

Теософ зобов’язаний мислити позитивними категоріями, усвідомлюючи внутрішні зв´язки і взаємозалежність. Важко? В тих умовах, в яких нам доводиться жити, практично це втілити в свій внутрішній світ дуже важко. Але ставши до лав Теософського товариства, ми тим самим склали внутрішню обітницю працювати на стороні Сил Світла, проводячи в проявлений світ безумовну любов і братерські відносини до кожного прояву життя. Не тільки в межах своєї країни. Теософ має бути космополітом, має жити в світі, в якому його свідомість звільнена від кордонів і розмежування. Як досягти бажаної позитивності у свої думках? Мені здаються важливими декілька складових: по-перше, це усвідомлення, що кожен з нас раніше проходив той самий шлях, кожен з нас колись був егоїстичним і жорстоким, кожен з нас в свій час віднімав чуже життя. Ніхто не унікальний, ніхто не прийшов в цей світ відразу мудрим, добрим, люблячим всіх і кожного.

З цього приводу хочу привести важливу цитату із статті «Деякі вказівки для щоденного використання» О.П.Блаватської: «Той, хто вважає себе більш святим, ніж будь-хто інший; той, хто таїть у собі гордість за свою непричетність до пороку чи дурості; той, хто вважає себе мудрим або якимось іншим чином підносить себе над своїми товаришами, негідний для учнівства. Ти повинен стати як дитя, перш ніж зможеш вступити до Царства Небесного. Доброчесність і мудрість - явища піднесені, але якщо вони породжують гордість і почуття відокремленості від решти людства, вони суть лише змії твого «я», що набули більш привабливого вигляду. Перше з правил - це пожертвування своїм серцем та його емоціями; це передбачає досягнення рівноваги, непохитної особистими емоціями».

По друге, попри всі наші знання, ми, як і раніше, ототожнюємо себе з фізичним тілом, і його втрата все ще здається нам найбільшою трагедією. Але ж ми втрачали його вже багато сотень разів, і це неминуче чекає нас безліч раз попереду. Це треба пам’ятати і на фізичному полі бою, і тим, хто втрачає своїх самих близьких – як би банально це не звучало, але смерті не існує, і ніщо в цілому світі не здатне знищити нашу свідомість.

По третє, контроль над думками і емоціями, позитивне мислення – це наш прямий обов´язок, наше служіння. Саме за умови здійснення цього контролю стає можливим зв’язок між нашою особистістю і вищим Я, і кожен, хто цього досяг, стає провідником вищих енергій в проявлений світ. Він стає камертоном, який в змозі налаштувати своє оточення на високі вібрації безумовної любові. А ми з вами добре розуміємо, що тільки сила безумовної любові до всього сущого, яку виявить у майбутньому більша частка людства, зможе подолати існуюче розмежування та ворожнечу; тільки любов та обережне ставлення до всіх проявів життя зможе припинити жахливі пандемії та природні катаклізми; тільки безумовна любов може відвести людство від краю безодні, на який його поставила ненависть.

І ще хочу нагадати, що той, хто вивчає Споконвічну Мудрість з метою власного визволення з колеса Сансари, власного досягнення Нірвани, страждає на витончений, духовний егоїзм. Єдиний дійсно еволюційний варіант нашого майбутнього – це повна втрата особистих інтересів, зацікавленості в особистому зростанні і сприйняття себе як того єдиного цілого, заради еволюції якого і проживаються наші маленькі власні життя у каламутті кризових сил. Ми прийшли служити цілому, і задля цього ми маємо приборкати та перекроїти своє камаманасичне тіло.

Доречна з цього приводу і дуже глибока за змістом цитата із статті «Розмови про окультизм» О.П.Блаватської:

«Учень. Чи існує якийсь певний склад розуму, який слід розвинути тому, хто хоче осягнути окультне в Природі?

Мудрець. Такий склад розуму може бути визначений як воля, що дає змогу досліджувати реальність речей. Свідомість повинна звільнитися від звичних формальностей і умовностей життя, навіть якщо зовні здається, що людина підкоряється їм усім, і твердо засвоїти істину, що Людина подібна до Всесвіту і несе в собі частинку Вищої Істоти. Від того, як це буде досягнуто, залежить чистота сприйняття істини. Усвідомлення цього неминуче приводить нас до висновку, що всі інші люди і істоти пов'язані з нами, і це позбавляє нас егоїзму, що є наслідком уявлень про власну винятковість. Коли стане зрозумілою істинна Єдність, розум звільниться від оцінок, що виникають у результаті фарисейських міркувань про те, що хтось кращий за свого сусіда, і стане більш чистим і вільним у діях».

На цій позитивній ноті я хочу завершити свою невеличку доповідь. Давайте пам’ятати, що всі ми живемо у взаємозалежному світі, у якому, незважаючи на зовнішні події, ми, щоб бути помічниками Великих, маємо плекати в собі любляче серце, відкритий розум, мудре розуміння, мир і гармонію у своєму внутрішньому просторі. Ми маємо плекати в своїй свідомості насіння Єдності – не теоретично, а практично, в наших надскладних умовах життя ми маємо усвідомити і прийняти свою внутрішню єдність, і не тільки з тими, хто йде Шляхом Повернення разом з нами, а й з тими, хто є для нас сьогоднішніх втіленням зла на землі. Тоді ми зможемо стати Воїнами Світла. Саме за таких умов ми зможемо ефективно протидіяти проявам цього зла на зовнішньому плані. Це відчуття Єдності і є та нитка Аріадни, яка здатна вивести нас усіх, людство в цілому із хаосу сьогодення в омріяне і світле завтра.

Бо єдина війна на внутрішньому плані, яка гідна Теософа – це боротьба зі своєю власною нижчою природою: "Людина, яка веде війну сама з собою і перемагає в цій битві, здатна на це, лише коли вона ясно усвідомлює, що ця війна - єдина справа на світі, гідна діяння" - О.П.Блаватська, "Деякі вказівки для щоденного використання".