Український 
English (UK) Теософія вчить, що в еволюційному розвитку Планети настає період, коли стає необхідним втручання Вищих Розумов, бо Природа, надана сама собі, не може продовжувати свій подальший розвиток без зовнішньої допомоги; вона не може створити мислячої, самосвідомої людини [2]. З усіх великих підрозділів Дхіан-Коганов найбільше відношення до людства, для його розвитку мають ті, яких в Індії називають Кумарами; вони з'являються для просування людства. Ці Великі Мудреці добровільно втілюються в смертні тіла, щоб допомогти людській расі в її висхідному просуванні. Без божественних Вчителів та просвітителів людство виробило б якості, які б привели його на ще нижчий рівень існування
Так висловлює свою думку автор Таємної Доктрини відносно ролі Божественних Наставників людства.
Витоки, звідки з'являються Божественні Наставники нашого людства, заховані далеко і глибоко в минулих еонах та іншіх планах нашого Буття. Згідно з Вченням Позачасової Мудрості, наша Земля, як і будь-яке інше небесне тіло, має свою Ієрархію земних планетарних Духів, від найвищого до найнижчого плану. Всі вони пройшли ступінь еволюції, що відповідає людству Землі в інших світах у давно минулих циклах.
Треба мати на увазі: те, що зазвичай називається «еволюцією», ніколи не мало початку і ніколи не матиме кінця. Між великими епохами є проміжки, в яких проходить невидима праця цих Істот. Божественні Ієрархії є різними ступенями розвинених Духовних Істот (Будівельників нашої Сонячної системи, так само як і незліченних інших сонячних систем, задовго до появи нашої). Це Істоти, які досягли свого нинішнього Божественного статусу на інших планетах, пройшовши шлях, подібний до того, яким зараз йдуть різні раси нашої Землі.
У кожній Ієрархії сім ступенів, і в кожному ступені – сім індивідуальних Божественних Будівельників, Дхіан-Коганов, Лха, Девів тощо. Вони мають різні імена відповідно до того, яка раса, нація чи релігійна система першою визнала або прийняла їх. Хоча ми не уповноважені стверджувати це, але вважаємо, що назви, дані цим Сутностям різними расами в різні століття, насправді висловлювали саме той щабель однієї з Ієрархій, з якою ця раса була найтісніше пов'язана.
Далі, інший послідовник Таємної Доктрини, каже, що кожна з цих семи Ієрархій Істот (у межах Дванадцятьох), які є Будівельниками, або Привабливими Агентами, – свого роду посередник; всі вони втілюють один із типів сили, що виходять від семи сузір'їв. Тому їхнє посередництво двояке:
Вони – посередники між духом та матерією. Вони – передавачі сили від джерел, зовнішніх стосовно Сонячної системи, до форм усередині Сонячної системи. Кожна з цих груп істот також семерична за своєю природою, і сорок дев'ять вогнів Брахми – це найнижчий вияв їхньої вогняної природи. Кожна група може також вважатися в космічному сенсі «занепалої», оскільки вона залучена в будівельний процес і населяє форми того чи іншого ступеня щільності.
В Теософському словнику ОПБ пише, що Їх називають Шишта – великі обрані, що залишаються після кожної малої пралаї, коли глобус вступає у свою ніч чи спокій, щоб, при своєму пробудженні, стати насінням наступного людства
Між четвертим и пьятим глобусами нашої Землі настає мала Пралайя, після якої насіння цих великих обранних дадуть початок новій цивілізації та новому людству у майбутньому, на новому єтапі єволюції – 5му Глобусі.
Кожен з них, так само як і багато інших, – з'явилися першими на Землі як одна із Семи Сил Логосу, індивідуалізована у вигляді Бога чи Ангела (Вісника); потім, змішавшись з Матерією, вони знову з'являлися по черзі як великі Мудреці та Наставники, Царі та Правителі, які "повчали" усю П'яту Расу після того, як вони наставили дві попередні Раси та були Правителями під час Божественних Династій [2].
Початок кожного Великого циклу завжди має свого великого натхненника. Його послідовники та Учні їх послідовників складають магнітний Ланцюг, який поширює його думку по всьому світу: Крішна, Будда, Зороастр, Гермес, Мойсей, Піфагор, Ісус. У Бхагават-Гіті Крішна каже:
"Коли на Землі релігія занепадає, і царює безбожжя, Я схожу Сам, о нащадок Бхарати".
Саме так, наша планета і все людство має своїх Наставників, Вчителів, посвячених, чиї зусилля та допомога допомагають підніматися людині на шляху сходження духу.
Основна спадщина Олени Блаватської та феномен її «Таємної Доктрини».
«Таємна Доктрина» увінчує літературну діяльність Олени Петрівни Блаватської, і тільки тепер починає набувати визнання видатних умів сучасності, «Таємна доктрина» О.П.Блаватської є працею, колосальною за об'ємом і насиченості фактами. Причому логіка в цій книзі здалася мені якоюсь нелюдською: все викладено в стансах, читаючи які, можна знайти початок думки у кінці книги, середину - на початку, а кінець - в середині. Спочатку, коли я перший раз читав «Таємну доктрину», мене це сильно дратувало, але потім я усвідомив, що тут є присутнім значно більш висока логіка, можливо, логіка Вищого Розуму, яку мій скромний людський мозок міг схоплювати лише частково та іноді.
Це слова Ернеста Мулдашева, професора, доктор мед. наук.
Олена Петрівна Блаватська залишила світові творчу спадщину у вигляді художньої, публіцистичної, теософської літератури. Це повісті та оповідання, написані в різні періоди життя письменниці: «Кармічні видіння», «Зачароване життя», «Нерозгадана таємниця», «Сяючий щит», «Печера Відлуння», «З полярного краю» тощо…
Олена Петрівна була засновником головного видання Міжнародного теософського товариства – журналу «Теософ» (The Theosophist), перший випуск якого з'явився у 1879 року. Також роботи О.П.Блаватської представлені і в інших теософських виданнях, таких як журнал "Люцифер" (Lucifer), вітчизняній періодиці "Ребус", "Новий час".
Особливу важливість мають коментарі та публікації міфологічних, філософських та езотеричних текстів Сходу, до таких робіт відносяться перекладені з санскриту на англійську три тексти з «Книги золотих правил»: «Голос Безмовності», «Два шляхи», «Сім врат». До цієї групи робіт відносяться твори, присвячені цілям та завданням Теософського товариства, суті теософської діяльності та особистісним якостям теософа. Також, до цієї групи слід віднести "Ключ до теософії", "Практичний окультизм", "Теософи та їх опоненти", "Про псевдотеософію", "Що таке теософія?", "Хто такі теософи?", "Теософські питання".
Найголовніші праці життя О.П. Блаватської це «Розкрита Ізіда» і «Таємна доктрина» – унікальні фундаментальні праці з історії, аналізу та синтезу міфологічних, релігійних, філософських, природничих систем давнини на основі вчень Сходу і Заходу.
ЇЇ робота «Розкрита Ізіда. Ключ до таємниць стародавньої та сучасної науки і теософії» (Isis Unveiled), і особливо праця «Таємна доктрина. Синтез науки, релігії та філософії» (The Secret Doctrine), мета якої – відтворення синтезу, дозволяють об'єднати філософію, науку, релігію, сформувавши основи цілісного світорозуміння.
Феномен «Таємної Доктрини».
«Цей труд я присвячую справжнім теософам кожної країни і кожної раси, бо вони його потребували і для них він написаний». Написала в своїй посвяті О.П. Блаватська.
У основі теософського вчення О. П. Блаватської лежить ГОЛОВНА теза про єдність світу як фундаментальний закон всесвіту:
- Фундаментальна Єдність усього сущого;
- У Всесвіті все наділено життям. Кожен атом матерії сам по собі носій життя;
- Увесь Всесвіт, видимий і невидимий, розвивається відповідно до вселенських (вищих) законів.
- Планетарна історія включає розвиток семи людських рас.
- Людина вбирає в себе атоми усіх планів буття, виражені в її семеричній структурі;
- Людина є самоусвідомленою істотою і відіграє важливу роль як частина Всесвіту.
- Фундаментальна Єдність припускає єдине джерело появи людства. Поява і розвиток людини є результатом еволюційних процесів на основі духовних (вищих) законів розгортання циклів Всесвітом; еволюція людини обумовлена його духовним розвитком (зміною свідомості).
ЛІТЕРАТУРА
- Блаватская Е.П. Тайная доктрина. В 2-х т., 4 кн. – Т. 1, кн. 1. – Мн.: Маст. лит., 1993. – 382 с.
- Блаватская Е.П. Тайная доктрина. В 2-х т., 4 кн. – Т. 2, кн. 1. – Мн.: Маст. лит., 1993. – 574 с.
