Націонал-соціалізм і теософія

Незаконне державне переслідування теософінь й теософів у Третьому рейху почалося незадовго після приходу до влади націонал-соціалістів у 1933 році. Це почалося з безпрецедентної кампанії в пресі, із заходами залякування та тисячами форм переслідування, таких як допити, погрози, засудження тощо. Так доктор Йоганнес Марія Фервейен, генеральний секретар [німецької секції] Теософського товариства (Адьяр) з 1928 року[1], був позбавлений кафедри філософії в Боннському університеті в 1934 році після кількох допитів таємною державною поліцією (гестапо[2])[3].

У 1934 році офіційно повідомлялося про завдання гестапо, що воно було «створено після захоплення влади з метою запобігання актам саботажу з боку політичних опонентів»[4]. Сучасна медійна кампанія, яка намагається по-новому інтерпретувати теософію та антропософію як гітлерівські стремена, не так вже й оригінальна, нацисти вже намагалися втягнути езотерику у свої політичні мережі – сьогодні вони просто змінюють вивіски[5]. Злочинні державні обмеження, заборони, арешти та конфіскації, які здійснювалися без будь-якої правової підстави, пізніше призвели до наказу про заборону від 20 липня 1937 року, так що ті теософські товариства, ложі та видавництва, які все ще вижили до того моменту, незважаючи на масові агітації та переслідування, мусили повністю припинити роботу і в них пограбували все майно. Хайнц Хене описує атмосферу ідеологічного терору того часу: «Майже непомітними були тисячі і тисячі очей, які, здавалося, стежили за кожним кроком німців. Багаторукий поліцейський поліп тримав людей у напрузі: 45000 чиновників і співробітників гестапо зареєстровано у 20 контрольних центрах і 39 офісах Рейху, а також у так званих антенах – 300 інших контрольних центрах і 850 комісаріатах прикордонної поліції, які фіксували антирежимні рухи», і: «Гейдріх[6] задумав схему щільної системи спостереження, що контролювала кожну сферу національного життя та мала на меті забезпечити повне правління НСРПН[7], під наглядом служби безпеки рейхсфюрера СС та її керівника Райнгарда Трістана Ойгена Гейдріха. Виникла картина політичної поліції, яка відрізнялася від своїх попередниць одним ключовим пунктом: поліція попередніх систем задовольнялася тим, що ловила ворогів держави, так би мовити, на гарячому, вона втручалася, коли виникала об’єктивна небезпека; проте поліція Гейдріха мала вистежити противника ще до того, як він навіть подумав про опозиційну ідею, не кажучи вже про акт опору. Концепція поліції Гейдріха вийшла за межі, охоплюючи всі прояви життя нації. Поліція перестала бути державним захисним органом, вона пішла в атаку – більше того: вона стала “вихователем” народу, всемогутнім комісаром з чистки, який звільняв націю від усіх неприємних ідей»[8].

Нижче ми друкуємо три документи в оригінальному викладенні[9]: постанова, яка вплинула на весь езотеричний рух у Німеччини, наступний наказ гестапо та наказ гестапо в Дрездені.

* * *

Копія.

Таємна державна поліція

Берлін, 20 липня 1937 р.

Управління таємної державної поліції

II B 4 – 121/37 L

Стосується: розпуск організацій подібних масонським ложам.

Довідка: без.

Додаток: 1.

На підставі §1 Указу рейхспрезидента про захист народу і держави від 28 лютого 1933 р. (RGBl.[10] I S. 83)[11] рейхсфюрер СС і начальник німецької поліції[12] видали указ від 20 липня 1937 р., який надається в додатку – S-PP (II B) № 1249/36 – з урахуванням пізніших доповнень: організації, подібні масонським ложам, які на даний час все ще існують на території Рейху, мають бути негайно розпущені.

Продовження діяльності, відновлення ліквідованих організацій або створення прихованих організацій-наступників було заборонено через загрозу покарання відповідно до §4 наданого наказу.

Водночас рейхсфюрер СС і начальник німецької поліції на підставі закону про конфіскацію антинародного та антидержавного майна від 14 липня 1933 р. (RGBl. I S. 479) встановив, що активи організацій подібних масонським ложам, згадані в його указі, що призначалися для підтримки народу, застосовувалися або мали намір антидержавних заходів.

Рейхсфюрер СС і голова німецької поліції доручили провести цей захід таємній державній поліції.

Поширюється на

всі центри контролю державної поліції та

всі державні поліцейські дільниці, pp[13].

Вимагаю негайно вжити необхідних заходів для розпуску згаданих організацій і конфіскації активів у тісній згоді з відповідальним відділом СД[14]. Детальні необхідні накази про розпуск повинні бути надіслані відповідним представникам організацій із спеціальною поміткою про те, що продовження або відновлення діяльності ліквідованих організацій або заснування прихованих організацій-наступників заборонено, уникаючи наслідків §4 Указу від 28.12.1933 р.

При виконанні наказу необхідно враховувати наступне:

1) Необхідно подбати про те, щоб будь-які наявні особисті справи та подібні документи – списки учасників – були повністю зареєстровані. Матеріал залишити для оцінки у вищих відділах СД.

2) Необхідно звернути увагу на конфіскацію (внесення повідомлень про блокування тощо) певних активів (банківських рахунків, нерухомості тощо), яка має бути спеціально виголошена з формально-юридичних причин.

3) Весь конфіскований матеріал має бути досліджений якнайшвидше у співпраці зі спікерами вищих відділів СД. Культовий матеріал необхідно відокремлювати від некультового. Необхідно скласти інвентаризацію виявлених некультових матеріалів. Ці речі повинні тимчасово зберігатися в державних або муніципальних будівлях, максимально уникаючи транспортних витрат.

Культовий матеріал, тепер має бути доступним та передаватися на вимогу вищим відділам СД.

4) Якщо організації знаходилися в орендованих приміщеннях, знайдені матеріали повинні бути перевірені негайно, не пізніше 31 серпня 1937 р. Щоб уникнути подальших витрат на оренду відповідно до пункту 3 – що стосується конфіскації майна організацій, то подальші дії мають здійснюватися під їхню відповідальність.

Надати звіт про виконання наказу.

Підписано Гейдріх

(печатка)

Завірено:

підписано Береке

Канцелярський службовець

* * *

Рейхсфюрер СС і начальник німецької поліції

в міністерство внутрішніх справ Рейху

S-PP (II B) Nr. 1249/36.

Стосується: розпуск організацій подібних масонським ложам.

Довідка: без.

Додатки: немає.

На підставі §1 Указу рейхспрезидента про захист народу і держави від 28 лютого 1933 р. (RGBl. I S. 83), я розпускаю згадані нижче організації, подібні до масонських лож, якщо вони ще добровільно не були розпущені до 17 серпня 1935 р.[15]

1. Орден рехабітів.
2. Велика ложа «Le droit humain»[16] (співмасонство),
3. Міжнародна робітнича масонська ложа, Гамбург,
4. Асоціація робітничих масонів, Дрезден,
5. «Піонери у відкритому храмі», кутова ложа у Лейпцигу,
6. Ложа творців «Colonia» (e.V.)[17], Кельн,
7. «Орден лицарів Святого Грааля», Франкфурт-на-Майні,
8. Теософські товариства:

а) «Теософське товариство в Адьярі» та підрозділи:

1. aa) Езотерична секція,
2. bb) Співмасонська організація O.M.M.I. (Ordre Maçonnique Mixte International)[18],
3. cc) Орден круглого столу (Orden der Tafelrunde),
4. dd) Теософська секта під назвою ліберально-католицька, зараз вільна католицька церква,
5. ee) Теософська міжнародна ліга за братерство народів,
6. ff) Орден служіння (Теософський орден служіння),
7. gg) Золотий ланцюг (Die goldene Kette),
8. hh) Коло лотоса (Lotus Zirkel),
9. ii) Сини та дочки Індії,
10. kk) Храм Рожевого Хреста,
11. ll) Зов Матері Світу,

мм) Ліга карми та реінкарнації.

1. b) Теософське товариство «Пойнт Лома» з підрозділом:
2. aa) Теософський клуб і коло лотоса,
3. c) «Міжнародне теософське братерство» – зараз «Теософське братерство», штаб-квартира в Лейпцигу[19], разом із підрозділами:
4. aa) «Теософський братський орден», штаб-квартира в Лейпцигу,
5. bb) «Теософське культурне видання», штаб-квартира в Лейпцигу,
6. d) «Німецьке теософське товариство» (e.V.), штаб-квартира в Лейпцигу, група Базнера[20],
7. e) «Загальне духовне братство», Берлін-Нойкельн[21]
8. f) «Асоціація теософської дружби» Анатоль Рембе,
9. g) «Товариство психічних досліджень», Берлін,
10. h) Теософське товариство «Храм людства»,

і) «Теософське товариство (понаднаціональне)», штаб-квартира в Лейпцигу[22],

9. Ебдар (Уповноважене братерство стародавніх обрядів), Орден Святого Грааля на Сході Патмосу – організація Bo Yin Ra[23],
10. Орден східних тамплієрів (O.T.O.[24]),
11. Братерство Сатурна (включаючи Товариство езотеричних досліджень),
12. Орден Ілюмінатів, заснований у Берліні (у 1896 році),
13. Орден Грааля (секта Абд-ру-шина[25]),
14. Summum Supremum Sanctuarium старошотландського обряда масонів Німеччини,
15. Ритуал масонства Сведенборга,
16. Герметичний Орден Золотих Сутінків,
17. Ритуал Міцраїм 90°,
18. Східний Мемфіський ритуал 97°,
19. Стародавній і прийнятий ритуал Хередома,
20. Герметичне Братерство Світла,
21. Fraternitas Rosae Crucis[26],
22. Нова гностична церква,
23. Нові ілюмінати,
24. Загальнопансофічна школа,
25. Пансофічне товариство, Генріх Тренкер[27], Берлін,
26. Адепти Атлантиди (Майстер Теріон[28]),
27. «День», лояльність у взаємності, в Гамбурзі.

Залишаю за собою право доповнити цей список й в подальшому.

Продовження і заснування цих, а також заснування прихованих організацій-наступників заборонено під загрозою відповідних покарань.

Водночас на підставі закону про конфіскацію антинародних і антидержавних активів від 14.7.1933 (RGBl. I S. 479) йдеться про те, що активи вищезазначених [організацій] використовувалися для пропаганди антинародної та антидержавної діяльності.

Доручаю Управлінню [таємної] державної поліції розпустити наведені організації.

Організації, згадані в розділу B і перелічені нижче в циркулярі Рейху та міністерства внутрішніх справ Пруссії від 7 грудня 1936 р. (RMBliV.[29] S. 1628), вже добровільно або були примусово розпущені, тому в їхньому випадку подальші заходи непотрібні:

А) Орден дивних товаришів,

1. B) Орден друїдів,
2. C) Антропософське товариство[30],
3. D) Рух Маздазнан[31],
4. E) Велика ложа «Правдивий шлях», Ганновер, і «Шлях до світла», Магдебург,
5. F) Також згадані в циркулярі від 7 грудня 1936 р. в розділі B,

A1) Ліга Оріона (секта адоністів доктора Мусаллама Зеттлера[32]), і

B1) «Товариство розенкрейцерів у Німеччині».

Щодо двох останніх орденів – буде окреме пояснення.

Подальші інструкції будуть видані найближчим часом.

Підписано Гейдріх

(печатка)

Завірено:

підписано Береке

Канцелярський службовець[33]

* * *

Таємна державна поліція

Дрезден

29 липня 1937 р.

Управління державної поліції Дрездена

Schiessgasse 7

B III KK 2632/37

Розповсюджено

міським головам Дрездена, Баутцена, Лебау, Пірни, Діппольдісвальде, Циттау, Каменця, Мейсена, Гроссенгайна,

бургомістрам Баутцена, Пірни, Мейсена, Циттау, Різи, Фр[?], Радебойля.

Взяти до відома, впровадити в дію й інформувати керівників заборонених організацій, які повинні надати декларації за зразком, що додається[34].

Уповноважений:

(підписано) Сандер.

Складено: Дрезден, 29 липня 1937 р.

[Підписано нерозбірливо Грауберг?]

1 додаток

        Поліцейський секретар

29.VII.37.

Переклад з німецької Юлія Шабанова

 Переклад з німецької та примітки Ю.О.Шабанової, оригінал за посиланням: https://theosophische-gesellschaft.org/de/nationalsozialismus-und-theosophie-231.htm

[1] Йоханнес Марія Фервейен (1883–1945) – німецький поет, філософ, член Теософського товариства (ТТ) з 1927 р., Генеральний секретар німецької секції ТТ в Адьярі з 1928 р. Через відкриту критику ідей націонал-соціалізму в 1934 р. у нього відкликали ліцензію на викладання. Усі його твори було заборонено у 1936 р. після лекції проти нацистської расової теорії. 27 серпня 1941 р. під час лекційного туру його заарештувало гестапо і доставило до берлінської в’язниці. Без пред’явлення звинувачень і суду він був відправлений до концентраційного табору Заксенхаузен у травні 1942 р. Але Фервейен і там не дав себе зломити, він став пастором для своїх співкамерників і читав лекції в таборі. Під час евакуації табору 4 лютого 1945 р. він добровільно зголосився на транспортування табір у Берген-Бельзені, куди прибув 7 лютого і помер від тифу 21 березня 1945 р. незадовго до визволення.

[2] Гестапо (нім. Geheime Staatspolizei) – таємна державна політична поліція Третього Рейху в 1933–1945 рр., призначена для боротьби з супротивниками націонал-соціалістичого режиму.

[3] Dr. F.K.Steinberger: Esoteriker des Westens. Lorch, Karl-Rohm-Verlag 1953, 157ff. – Прим. Ф.Рейтемейера.

[4] Hans Wagner: Taschenwörterbuch des Nationalsozialismus, Leipzig, Quelle und Meyer 1934, Reprint: Bremen, Faksimile-Verlag 1988, S. 104. – Прим. Ф.Рейтемейера.

[5] Принаймні приємно, що прокуратура Відня закрила розслідування проти книготорговця «Таємної Доктрини» О.П.Блаватської на початку серпня, дивіться 3 частину серії в: Theosophie heute, 2/2000. Уся серія статей постійно доступна для завантаження в розділі «Файли» в Інтернет-групі Theosophy Dialogue. Автор публікує там додаткові, переважно рідкісні теософські тексти з серпня 2000 року. Посилання: www.egroups.de/group/theosophie-dialog; однак є підозри, що австрійська влада все ще розглядає можливість індексації, а отже, заборони продажу. – Прим. Ф.Рейтемейера.

[6] Райнгард Трістан Ойген Гейдріх (1904–1942) – державний і політичний діяч нацистської Німеччини, начальник Головного управління імперської безпеки (1939–1942), заступник імперського протектора Богемії і Моравії (1941–1942), обергрупенфюрер СС і генерал поліції (1941).

[7] НСРПН (Nationalsozialistische Deutsche Arbeiterpartei, NSDAP) – Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини.

[8] Heinz Höhne: Der Orden unter dem Totenkopf. Die Geschichte der SS. Augsburg, Weltbild 1998, 8 und 162. – Прим. Ф.Рейтемейера.

[9] Автор володіє оригінальною чотиристорінковою гектографованою надрукованою копією, яку йому подарував у 1995 році покійний теософ Альфред Прохаска. На примірнику вказані втрати тексту, дописки автора позначаються квадратними дужками. Для кращої читабельності квадратні дужки опускалися, якщо текст втрачався не більше ніж на одну літеру^*. – Прим. Ф.Рейтемейера.

^* У перекладі всі квадратні дужки опущені.

[10] «Імперський юридичний вісник» (Reichsgesetzblatt) – офіційний вісник Німецької імперії з 1871 по 1945 р.

[11] «Імперський юридичний вісник». – Прим. Ф.Рейтемейера.

[12] Державний секретар Генріх Гіммлер^*, а не Адольф Гітлер, як невірно заявила Сільвія Кренстон: H.P.B. The Extraordinary Life & Influence of Helena Blavatsky, New York, Tarcher / Putnam 1993, S. 597, Endn. 124. – Прим. Ф.Рейтемейера.

^* Генріх Гіммлер (1900–1945) – німецький військовий та політичний діяч часів Третього Рейху, рейхсфюрер СС, один з головних осіб націонал-соціалістичної партії, один з найголовніших та найвпливовіших лідерів нацистської Німеччини, сподвижник Адольфа Гітлера.

[13] Perge, perge, лат. «продовжувати» або «і так далі». – Прим. Ф.Рейтемейера.

[14] Служба безпеки (СД) (нім. Sicherheitsdienst Reichsführer-SS (SD)) – внутрішньопартійна служба безпеки NSDAP, пізніше – служба безпеки рейхсфюрера СС.

[15] Дивіться схожий список у: Horst E.Miers: Lexicon of Secret Knowledge, Munich, Goldmann 1993 [доставлено 2/1997], 226f., «Заборона масонства». – Прим. Ф.Рейтемейера.

[16] «Права людини» (фр.).

[17] зареєстроване об’єднання (нім. eingetragener Verein).

[18] Міжнародний змішаний масонський орден (фр.).

[19] Під тиском нацистської агітації ITV (Міжнародне теософське братерство)^* у серпні 1933 року відмовилося від «І» на позначення «Internationale» (Міжнародний) і відтоді називало себе просто TV (Теософське братерство). Його німецька секція, Теософське товариство в Німеччині (e.V.), перейменувала себе в Німецьке теософське товариство (e.V.) з вересня 1933 р., дивіться його орган: Theosophische Kultur, XXV, Jg. [1933], 225 und 257. – Прим. Ф.Рейтемейера.

^* Internationale Theosophische Verbrüderung.

[20] Эрхард Базнер (?–1963) – німецький теософ.

[21] Paul Raatz. – Прим. Ф.Рейтемейера.

[22] Hugo Vollrath. – Прим. Ф.Рейтемейера.

[23] Йозеф Антон Шнайдерфранкен або Bo Yin Ra (1876–1943) – німецький письменник і художник, автор «духовного підручника» «Hortus Conclusus».

[24] Orientalischer Templer-Orden.

[25] Оскар Ернст Бернхардт (псевдонім – Абд-ру-шин, Abd-ru-shin, Abdruschin, 1875–1941) – автор твору «У світлі істини – послання Грааля».

[26] Братство Рожевого Хреста (лат.).

[27] Генрі Транкер (1880–1956) – німецький книготорговець, антиквар, нео-розенкрейцер, засновник Пансофічної ложі в 1921 р.

[28] Алістер Кроулі (1875–1947) – англійський поет, художник, письменник, засновник релігійної течії телеми.

[29] «Міністерський вісник імперського та прусського міністерства внутрішніх справ» («Ministerial-Blatt des Reichs- und Preußischen Ministeriums des Innern»).

[30] Наказ гестапо про заборону від 1 січня 1935 р., надрукований у: Anthroposophen and National Socialism, Flensburger Hefte 3/91, Issue 32, Flensburg 1991, 62ff. – Прим. Ф.Рейтемейера.

[31] Маздазнан – синкретичний культ, що поєднує у собі аспекти християнства і зороастризму, заснований Отоманом Зар-Адуштом Ханішем (1844–1936).

[32] Франц Зеттлер (1884–1942) – німецький письменник, використовував псевдонім «доктор Мусаллам», засновник Товариства адоністів (1925).

[33] Цей документ був у трохи скороченому вигляді опублікований у: Ministerial-Blatt des Reichs- und Preußischen Ministeriums des Innern, Ausgabe A2 (98), Nr. 32 (11 August 1937), 1337–1339.

[34] На жаль, пояснення не збереглося. – Прим. Ф.Рейтемейера.