Історія Дня Адьяра

Адьяр, міжнародна штаб-квартира Теософського товариства, продовжує бути особливим місцем для багатьох наших членів. З безтурботною красою своїх садів він став священним притулком для багатьох тварин, стомлених мандрівників та членів ТТ, які бажають зрозуміти більше про Теософію та Товариство. Входячи у ворота Адьяра, люди часто відчувають, ніби вони потрапили до іншого світу. Змінюється атмосфера. Умиротворення відчувається назовні і всередині. Все починає заспокоюватися, і простота життя, далека від багатьох з нас, починає опановувати людину. Стає очевидним, чому засновники обрали цю специфічну територію для свого центру. Навіть при тому, що маєток оточений галасом та хаосом великого міста Мадраса, в межах воріт Адьяра зберігається атмосфера краси, яку рідко можна знайти. Не дивно, що був заснований такий день, 17 лютого, який щорічно відзначається під назвою Дня Адьяра.

Спочатку, день 17 лютого був відомий як День Олькотта, день засновника, що відійшов у 1907р. Учасники збиралися в місці, де Генрі Стіл Олькотт був кремований, говорячи кілька слів і покладаючи квіти до меморіалу, збудованого на його честь.

До 1916р. традиція змінилася та стала зосередженою навколо монумента О.П.Б. та Полковника Олькотта, який тепер стоїть у головному холі адьярської штаб-квартири. У своїй замітці «На оглядовій вежі» у березні 1916р. Ані Безант пише:

«День Олькотта, 17 лютого, як його називають в Індії та Цейлоні, був відзначений як завжди у штаб-квартирі... Ми зібралися як завжди о 7:10 ранку у великому Холі та стояли великим півколом перед альковом, у якому монумент наших засновників».

Згідно з цією заміткою, о 7:17 ранку, час останнього дихання Олькотта, Президент А.Безант виголосила коротку промову, потім говорили представники різних релігій. Нарешті всі, включаючи слуг Олькотта і підмітальників великого Хола, тихо вишикувалися в лінію, щоб покласти квіти на знак подяки. Ця традиція продовжується сьогодні.

Як же День Олькотта став Днем Адьяра? Відповідно до статті у Теософському Віснику за 1928 р., процес розпочався з Фріца Кунца, чоловіка колишнього президента ТТ Америки Дори Кунц. Фріц повернувся до Сполучених Штатів після тривалого перебування в Індії і зрозумів, що “було дуже мало звернень до нас у цій країні... Адьяр Мати нам усім, та її вимоги на першому місці”. Таким чином він створив Фонд Адьяра у 1922р. і сформував комітет Адьяра, щоб накопичувати кошти для Адьяра та допомогти з будівництвом будівель. Перший неофіційний День Адьяра святкувався у Сполучених Штатах 17 лютого 1923 р., учасники вносили пожертвування грошима, щоб надіслати їх за кордон. Дата ця була обрана не тільки тому, що в цей день помер Олькотт, але також у цей день Джордано Бруно, Учень Піфагора був спалений на багатті, і народився Чарльз В. Ледбітер. Ані Безант, однак, оголосила 17 лютого Днем Адьяра у 1925р. на пропозицію Мадам Ірми Манціарлі (активного члена Російської теософської секції – прим. перекладача). У лютому 1926 р., щоб ознаменувати перший офіційний День Адьяра, було видано брошуру про Адьяра з гарними чорно-білими фотографіями маєтку.

Сьогодні Фонд Адьяра продовжує процвітати завдяки щедрим пожертвуванням від багатьох членів. День Адьяра, однак, не лише для збирання коштів. Це день пам'яті та вдячності тим, хто йшов перед нами, хто присвятив свої життя Теософії, і хто передав нам цей дуже особливий подарунок – Адьяр.

Статтю опубліковано в журналі «Квест» («Пошук») за січень-лютий 2005р. http://www.theosophical.org/publications/quest-magazine/1247

Переклала Гавриленко С.Й.