Наші колеги з Секції ТТ Іспанії від початку війни активно допомагали Україні: медитації підтримки, фінансова допомога.

За нашою рекомендацією неодноразово надходила допомога від Теософського ордену служіння Іспанії до надійної волонтерської організації «Асоціація прав людини в Україні» зі Львова.

Секретар ТОС Іспанії Алехандро Буено Лантера від початку війни слідкує за 

подіями на фронті і щиро співчуває українцям. Декілька місяців тому він 

виявив твердий намір «ступити на землю України», і це при тому, що він вже літня людина і має певні обмеження. Його маршрут: 

Малага-Краків-Львів-Київ-Дніпро-Львів-Краків-Малага. Йому відомі всі 

небезпеки та виклики такої подорожі у воєнний час.

Алехандро був в Києві з вечора 15 травня (середа) до 18 травня (субота). Потім переїхав до Дніпра, де перебував до вечора вівторка 21 травня.

Відбулися зустрічі вживу з теософами Києва та Дніпра. Нашому гостю цікаво все, чим живуть теософи України сьогодні. Була можливість спілкуватися з ним російською мовою, але він її знає не дуже добре. Гість оглянув історичні місця, побачив власними очима наслідки бомбардувань. Також, відвідав вистави в оперних театрах Києва та Дніпра. Безперечно, пріоритетним об'єктом уваги Алехандро був Музейний центр О.П.Блаватської у Дніпрі. 

Дорогі друзі, для того, щоб скласти уявлення про гостя, якого ми приймаємо в Україні, пропонуємо вам текст його листа від 24 березня на ім’я ГС Світлани Гавриленко. Він подається в оригіналі, англійською, і ви зможете відчути його намір і внутрішнє прагнення. Ось цей лист: Dear Svitlana, again:

I feel an inner need to visit Ukraine in these distressful times, starting from Lviv, very easy to reach from Cracovia, Poland, and then, if possible, Kiev, and, even, Dnipro, H.P.B. birth place.

I would appreciate your advise and support, since I will need some local reference when applying for a visa. I have been a tireless traveler all along my life, and, still today, with reduced mobility by age, I try to grasp any travel opportunity within my reach. 

Since the very begginning of brutal Putin's invasion of Ukraine, I am feeling a strong drive to visit again Ukraine, where, back in 1989, I was for a short visit to Kiev on my way to Moscow to study Russian. From then, through 2004, -when my reduced mobility started to limit, but not to stop, my travelling drive -, I used to spend 4/6 weeks in summer, and, occasionally in winter, staying at different Russian families, all over Russia, and particularly in Irkutsk, Siberia. This way, I managed to get a rather fluent basic Russian, that is now quite rusty, due to its total lack of use for the last 20 tears, and got me very familiar and to deeply enjoy the Slavonic world.

This asleep yearning was suddenly awaken on 24/02/22 with brutal and senseless Putin's invasion, matured along this time, and now, I firmly feel the inner need to step on Ukraine's soil, and, some how, share with Ukrainian people our brotherhood, support and solidarity.

My idea would be to be able to make this visit in May, or, alternatively, late June, or late July/August.

I look forward, deeply excited, to hear from you about it.

Best wishes and regards

Alejandro

 

І ось цей візит відбувся. Щира вдячність від усіх теософів України за ту радість, яку ми відчули від цієї чудової людини, яка має майже 90 років, пересувається на візочку, але незважаючи на воєнний стан, наважилася відвідати нашу країну. 

Крім того, висловлюємо велику вдячність за співпрацю всім тим, хто визвався забезпечити окремі етапи перебування гостя в Києв, Дніпріі та Львові. Ми всі отримали визначний життєвий досвід за ці незабутні дні. 

 Світлана Гавриленко, Юлія Шабанова, Леонід Кеденко.