ІНСТРУМЕНТИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ СВІТУ ТА БАГАТОВИМІРНІСТЬ ЖИТТЯ
Е.О.Помиткін -
доктор психологічних наук, член Наукової групи ТТвУ, професор кафедри педагогіки та психології
Українського гуманітарного інституту
Що спонукає людину досліджувати себе і світ? Яким ми бачимо світ і від чого залежать наша здатність сприймати його багатовимірність?
Уявлення про світ і життя формувалися з давніх часів, збагачувалися досвідом поколінь від батьків до дітей, від вчителів до учнів, від мудреців до послідовників. Ці уявлення залежать від світоглядних позицій особистості, оскільки все, що ми сприймаємо - сприймаємо через себе.
Якщо вдатися до класифікації, можемо виокремити принаймні 4 світоглядні позиції особистості:
⮚ світогляд, що ґрунтується на народній мудрості (набуття і передача поколінням життєвого досвіду, що відображений у приказках, прислів’ях, казках, міфах, легендах народів світу);
⮚ мистецький світогляд, який характеризується естетичною спрямованістю людини, емоційністю, прагненням до краси, піднесеності, досконалості, покращення себе і світу;
⮚ релігійний світогляд, для якого важлива етика, містичні переживання, віра, надія, любов, праведність, святість, порятунок душі, служіння Богу і ближнім;
⮚ науковий світогляд, який спирається на логіку, раціональність. доказовість, наукове підтвердження інформації, спрямовує на служіння істині, правді, ствердження справедливості.
Звичайно, в залежності від особливостей світогляду, картина світу кожної людини буде суттєво відрізнятися. Чи можна визначити який тип світогляду більшою мірою притаманний особистості? З цією метою доцільно використовувати такий експрес-тест: написати в рядок на папері слова «народна мудрість»; «мистецтво»; «релігія»; «наука». Далі протягом 7 хвилин під кожним словом слід підписати свої асоціації. Коли час пройде, підрахувати кількість слів, написаних під кожним поняттям.
Як правило виявляється, що під одним словом написано більше, а під іншими - менше. Кількість асоціацій, що складалися протягом життя, допомагає визначити світоглядні пріоритети особистості. Найбільша кількість слів-асоціацій свідчить про домінування відповідного типу світогляду. Відмінність наших світоглядних позицій є не приводом для дискусій, а свідченням багатовимірності світу, який ми сприймаємо по-різному.
Світоглядні позиції особистості зумовлюють спрямованість її мислення, поведінки та діяльності, впливають на формування картини світу. Науковий світогляд, на відміну від інших, спирається на використання відповідних інструментів пізнання світу – засобів, пристроїв, досконалість яких залежать від рівня технічного прогресу людства. Слід визнати, що ці інструменти пізнання спрямовані на дослідження певної частини світу. Як можемо окреслити цю частину, і що до неї не входить?
З початком формування науки очевидним визнавалося те, що можна сприймати через 5 органів чуття. Зі шкільної лави нас вчили, що увесь Всесвіт складається з 3-х основних станів матерії, що існує твердий, рідкий та газоподібний стани речовин. Однак з часом люди приходили до висновку, що не всі явища підкоряються законам матеріального світу. Наприклад, плазма не відноситься до жодного з перелічених станів матерії і при цьому будь-які матеріальні тіла перетворюються на неї при нагріві більше 10000 градусів за Цельсієм. Коли ж плазма охолоджується – з неї утворюються всі стани матерії. Цікаво також, що плазма має високу електропровідність і високу чутливість до електромагнітних полів. Мабуть багато хто бачив плазмові лампи, всередині яких є вогняна кулька з променями, які можуть реагувати на дотик руки чи на електромагнітне поле, що знаходиться поряд. Таким чином плазму можна розглядати як проміжний стан речовини та енергії. Сучасній науці відомо, що 99% речовини у Всесвіті перебуває саме у плазмовому стані.
Всі означені стани матерії ми можемо сприймати завдяки 5 органам чуття - зір, слух, смак, нюх і відчуття шкіри (дотик, відчуття болю, температури тощо). Але чи весь світ ми можемо дослідити завдяки цим органам? Звичайно, ні. Спираючись на закони 3-х основних станів матерії, ми не можемо спілкуватися з людиною, яка знаходиться на іншому кінці планети чи в космосі. Ми не можемо дивитися телевізор, слухати радіо, використовувати мобільний зв`язок тощо.
Отже поза так званим “матеріальним світом” існують речі, які не пояснюються законами фізичної взаємодії, зокрема законами фізики Ньютона. І саме ці речі усе більше впливають на наше повсякденне життя.
Одним з найперших вчених, хто досліджував природу цих речей за допомогою інструментів науки був Д.І.Менделєєв, який у 1898 р. брав участь у створенні Київського політехнічного інституту. Вчений відстоював концепцію існування «ефіру» - особливої речовини, що заповнює світовий простір і передає світло, тепло і гравітацію. Ефір був записаний нульовим елементом в його періодичній таблиці. Нікола Тесла вважав, що саме ефір є посередником між матеріальним і нематеріальним світом, що він є носієм величезної енергії нескінченності.
Звичайно, 200 років тому наука не могла прийняти те, чого не можна було сприймати за допомогою 5 органів чуття, а отже, не можна довести. Сьогодні ж ми звикли до таких висловів як «вийти в ефір», «ефірне телебачення» тощо. ХХ століття ознаменувалося бурхливим розвитком технологій. Людина все більше осягала космічний простір, занурювалася у мікросвіт. Від перших біноклів, які використовувалися, щоб вивчати предмети на відстані декількох кілометрів, ми пройшли шлях до побудови потужних телескопів у Космосі. Сучасний телескоп Джеймс Уебб, що був виведений на орбіту у 2021 р., знаходиться зараз на відстані близько 1,5 млн. км від Землі та надсилає нам детальні знімки галактик і зоряних тіл, про які ми нещодавно нічого не знали [3].
Але не менш важливим є вдосконалення наукових інструментів, що дозволяють побачити мікросвіт. У ХІХ столітті використовувалися лише оптичні мікроскопи, але з 1931 р. все змінилося. Перший електронний мікроскоп був збудований німецькими інженерами, за що Ернест Руска отримав Нобелівську премію з фізики.
Завдяки цьому відкриттю ми можемо бачити ті мікрочастки, які тільки передбачали вчені у своїх найсміливіших гіпотезах. Надалі ж побудова андронних колайдерів дозволила не тільки спостерігати за мікросвітом, але й керувати багатьма процесами, зокрема перетворенням одних часток на інші. Виявлені закономірності показали, що наші знання про світ, які нещодавно викладалися учням у школах, були надзвичайно обмеженими. Зокрема, встановлено що:
1. Атоми не є твердими і пасивними. Матерія складається з енергії, яка постійно рухається.
3. Субатомарні частки перетворюються на світло, світло утворює ритмічні хвилі у просторі.
2. Обмеження частки у просторі призводить до того, що вона пришвидшує свої коливання в обмеженій області.
3. Матерія не є відокремленою від спостерігача, вона реагує на нього, як і він на неї.
4. Не існує окремих об‘єктів, все що ми вивчаємо є проявом єдиної реальності. Простір не є тривимірним, а час є одним з вимірів. Не існує простору без часу і часу без простору [1], [2].
Таким чином дослідження світу з позиції сучасної квантової фізики виводить нас за межі традиційної молекулярної фізики Ньютона. Воно ставить питання про доцільність розділення Всесвіту на живе і неживе, свідоме і несвідоме. І головне - ставить питання про місце і роль людини в єдиному організмі Всесвіту. Це в свою чергу об‘єднує спроби пізнання світу з різних наукових позицій, зокрема, фізики, біології та психології [6].
Спираючись на закони аналогії, неважко помітити схожість поведінки мікросвіту та реакцій так званих «живих» істот. Зокрема, емоції тварин і людини наростають і спадають наче хвилі. Наче електронні хвилі, емоційні стани можуть входити в резонанс та переноситися від однієї людини до інших. Так само як субатомарна частка при обмеженні свободи пришвидшує свої коливання, так і живі істоти шукають виходу, прагнучи свободи свого прояву.
Субатомарні частки миттєво зникають і з’являються будь-де у просторі. Так само швидко виникають і зникають думки, переносячи нашу увагу на будь-яку відстань і час.
Таким чином сучасна квантова фізика долає розмежування з психологічною наукою. Про це неодноразово стверджував один із засновників Інституту квантової психології у США доктор Стефен Волинскі. У своїй книзі «Квантова свідомість» дослідник приходить до думки про доцільність сприймати наш досвід, переживання, думки та почуття як форми енергії чи свідомості [11].
Коли людина спостерігає за субатомарними частками, ці частки змінюють свою структуру, траєкторії руху. Тобто свідомість не просто спостерігає реальність - вона може змінювати світ. Виходячи з цього, такі спроби пізнання світу як екстрасенсорика, магія та ін. не видаються вже настільки “псевдонауковими”. Змінюється також і розуміння релігій з їх ритуалами, адже спроби людини вплинути на матеріальний світ за допомогою думки, концентрації власної уваги на змісті молитви чи візуалізованих образах - стають більш обґрунтованими. Ідеї впливу людини власною увагою на світ відображені у казках, міфах, легендах, віруваннях. Таким чином народна мудрість, релігія, мистецький і науковий світогляди поєдналися в єдиній картині світу.
Однак, незважаючи на значні технічні успіхи, ми тільки підходимо до вивчення глибинних психологічних феноменів. Наприкінці першої чверті ХХІ століття ми не маємо досконалих наукових інструментів, щоб достатньою мірою дослідити світ людських емоцій і почуттів. Але ми можемо відчувати емоційні стани як власні, так і інших. Ми входимо в емоційний резонанс з рідними і близькими, коли дивимося фільм - співпереживаємо героям. Це феномени суб`єктивного сприйняття, які також мають братися до уваги. Близько 300 емоційних станів ми розподіляємо на позитивні, нейтральні та негативні. Для їх діагностики штучний інтелект використовує міміку обличчя, дихання, пульс та інші фізіологічні реакції організму, однак цей інструментальний підхід поступається суб`єктивним людським відчуттям.
Звичайно, людина живе не тільки у світі емоцій, але й у світі власних думок. Дослідження канадських вчених дозволяють стверджувати, що протягом доби у людини виникає біля 6000 імпульсів, які можна ідентифікувати як думки, але проблема не в кількості цих імпульсів, а в тому що думки значною мірою повторюють попередні. Тобто близько 95% думок людей повторюють ті самі, які були вчора та позавчора. З часом відсутність утворення нових нейронних зв`язків між клітинами мозку може призводити до прискорення процесів деменції. Мислення, яке повторюється постійно, не дозволяє зробити людині кроки за межі власних ментальних обмежень. Розвиток культури мислення передбачає керування власними думками, їх спрямованістю, уникнення патогенного мислення, дотримання необхідних пауз між думками. Однак в інструментальному плані ми досі не визначаємо зміст і спрямованість людського мислення.
Ще один психологічний вимір – світ нашої свідомості та підсвідомості. Стародавні літературні джерела вказують, що людська свідомість може перебувати у 4 станах: бадьорість, сон зі сновидіннями, сон без сновидінь, смерть. Високий рівень свідомості дозволяє рефлексувати власні ідеали, цінності та смисли, підпорядковувати життя примноженню Краси, Добра та Істини, брати на себе відповідальність за результати діяльності.
Саморефлексія під час сновидінь лише частково доступна більшості людей. За ніч ми можемо спостерігати як правило від чотирьох до шести сновидінь, з яких краще запам`ятовуємо перші та останні. Сновидіння можуть покращувати та надихати, а можуть пригнічувати настрій. Низький рівень свідомості перешкоджає прояву волі та не дозволяє відрізнити образи сновидінь у станах сну зі сновидіннями та без сновидінь. Усвідомлення змісту сновидінь допомагає людині зрозуміти власні підсвідомі реакції, упорядкувати життєвий досвід. Але образи цих сновидінь залишаються недосяжними для технічних засобів інструментального пізнання людини.
Таким чином, незважаючи на значні досягнення в технічній галузі, сучасна людина лише наближається до пізнання світу, який виходить за межі молекулярної фізики Ньютона. Подальший науковий поступ має спрямовуватися за межі звичного світу матерії – до активного пізнання плазмової взаємодії, природи електромагнітних полів і хвиль, квантового рівня світобудови.
Особливої складності та відповідальності набуває вирішення завдання пізнання самої людини, її сутнісного Я, розвиток ідеалів, цінностей і смислів, трансформація змісту і спрямованості мислення, особливостей емоційного світу особистості.
Ці завдання в різні часи ставили перед собою духовні подвижники, Вчителі людства, які були представниками різних народів і націй. Вони розробляли методи самопізнання та самовдосконалення, передавали свій досвід учням і послідовникам в усній і літературній формах. На вдячність саме з ними люди пов`язали відлік часу існування цивілізацій. Так, за Буддійським календарем значна частина східних країн веде відлік часу від моменту просвітлення Гаутами Будди. За Григоріанським календарем більшість людства вважає початком нашої ери народження Іісуса Христа. Для арабських країн початком слугують події життя пророка Мухаммеда.
На жаль, людство і досі не виконало провідні настанови своїх Вчителів – не пізнало свою справжню природу, не подолало власну недосконалість, про що свідчать війни, голод, корупція, егоцентризм.
Як зазначав І.А.Зязюн, духовна еліта не може з’явитися сама собою. Вирощування еліти – процес складний, копіткий і багаторічний. Відмінністю духовних еліт від політичних, економічних чи професійних є первинність моральних гуманістичних начал. Духовна еліта визначається передусім тим, що відшуковує нові моральні ідеали, шляхи відтворення великого суспільства, нові більш досконалі, достойні засоби єднання людей, більш високі цілі. Незмінно перебуваючи у меншості, духовна еліта не зацікавлена зовнішніми успіхами і прагненнями виокремитися, звертаючи на себе соціальну увагу. Приналежність до духовної еліти проявляється у повазі до особистості іншого, умінні співстраждати і гостро сприймати чужу біду [4].
Таким чином прогрес наукового дослідження світу та багатовимірності життя пов'язаний з трансформацією освіти, підготовкою людини до сприйняття квантової реальності та здатністю гідно жити в реальному світі [5]. Діти мають розуміти цінність життя (і не тільки людського), усвідомлювати життєві смисли не в руйнації, а у творчості. Тоді війни стануть неможливими для високо свідомих громадян [7]. Щоб засвоїти ці уроки, діти мають вивчати духовну історію людства, а не історію війн і хрестових походів. Особистісними ідеалами дітей мають стати люди-творці, а не ті, хто знищує собі подібних і нашу планету [9].
На ці завдання спрямована діяльність громадської організації - Інтелект-клубу цивілізаційного розвитку України. Мета створення Клубу - розробка і сприяння реалізації нового людиноцентричного управлінського курсу повоєнної України до прогресу, здатного виправити помилки довоєнного розвитку і забезпечити органічне входження країни в цивілізаційний простір, виступивши при цьому наставником розвитку гармонійної цивілізації для інших країн світу [10], [12].
Висновки.
1. Наш світ є багатовимірним і не обмежується реальністю, описаною у шкільних підручниках. Особливості персонального світосприйняття залежить від домінування світоглядної позиції особистості.
2. Дослідження себе і світу є проявом духовної потреби еволюційного розвитку людини. Інтерес до процесу пізнання та самопізнання є індикатором усвідомлення власних духовних потреб.
3. Незважаючи на значні технічні успіхи, ми тільки підходимо до вивчення глибинних психологічних феноменів та не маємо досконалих наукових інструментів, щоб достатньою мірою дослідити внутрішній світ людини.
4. Прогрес наукового дослідження світу та багатовимірності життя пов'язаний з трансформацією освіти, підготовкою людини до сприйняття квантової реальності та здатністю гідно жити в реальному світі.
Література
1. Antic Ivan. The Physics of Consciousness: In the Quantum Field, Minerals, Plants, Animals and Human Souls (Existence - Consciousness - Bliss) Paperback – May 8, 2021.
2. Bohm David. Quantum Theory, New York: Prentice Hall, 1951/1989 reprint, New York: Dover, ISBN 0-486-65969-0.
3. Джеймс Вебб – останні статті і новини // https://itc.ua/ua/tag/dzhejms-vebb/
4. Зязюн І.А. Духовна еліта у суспільстві: інтелігентність і громадянськість / Іван Зязюн // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: зб. наук. пр.: [у 2-х ч.] / за ред. Л. Л. Товажнянського, О. Г. Романовського; НТУ «ХПІ». – X., 2003. – Ч. 1(5). – С. 32-42.
5. Зязюн І. А. Педагогіка добра: ідеали і реалії: Наук.-метод. посіб. – К.: МАУП, 2000. – 312 с.
6. Капра Фритьоф. Дао физики - наука и древняя мудрость // https://youtu.be/FSmyEKuzK3Q?si=_c48VoFJxtYrfQrI
7. Кудін В.О. Земні тривоги космічного життя. Вінниця, Україна : «ПП ТД Едельвейс та К», 2019.
8. Е. Помиткін, Л. Помиткіна, «Миротворча роль освіти у ХХІ столітті», у Освіта для миру [Edukacja dla pokoju]: зб. наук. праць у 2 т.; В. Г. Кремень та ін., Ред. Київ, Україна : Вид-во ТОВ «Юрка Любченка», 2019, т. 1, с. 264–273. Доступно: http://ipood.com.ua/data/UAPLForum2019/volume_1_2019.pdf
9. Е. О. Помиткін, 12 шляхів духовності. Київ, Україна: «Освіта України», 2007. (російською мовою).
10. Стратегія розвитку людства. Новий гуманізм в освіті / Г. А. Дмитренко, Н. В. Головач, Л. О. Згалат-Лозинська; Г. А. Дмитренко, Ред. Київ, Україна : ДКС-Центр, 2021. ISBN 978-617-7300-96-9. Доступно: https://is.gd/W0gOPY
11. Wolinsky Stephen. Quantum Consciousness: The Guide to Experiencing Quantum Psychology Paperback – May 31, 1993.
12. Як зробити освіту в Україні світовим лідером з формування кращих людських якостей / Г. А. Дмитренко, Н. В. Головач, Л. О. Згалат-Лозинська, І. А. Семенец-Орлова,; Г. А. Дмитренка, Ред. Київ, Україна : ДКС-Центр, 2022. ISBN 978-617-7300-98-3. Доступно: https://is.gd/bBndFb
TOOLS FOR SCIENTIFIC EXPLORATION
OF THE WORLD AND THE MULTIDIMENSIONALITY OF LIFE
Eduard Pomytkin, Doctor of Psychology, TS Sciense Group member,
Professor of the Department of Pedagogy and Psychology
at the Ukrainian Institute of Humanities
Abstract. We can identify at least four worldview positions of the individual:
⮚ a worldview based on folk wisdom (the acquisition and transmission across generations of life experience, reflected in sayings, proverbs, fairy tales, myths and legends of the peoples of the world);
⮚ an artistic worldview, characterised by a person’s aesthetic orientation, emotionality, and a striving for beauty, sublimity, perfection, and the betterment of oneself and the world;
⮚ the religious worldview, for which ethics, mystical experiences, faith, hope, love, righteousness, holiness, the salvation of the soul, and service to God and one’s neighbours are important;
⮚ a scientific worldview, which is based on logic, rationality, evidence, and scientific verification of information, and is directed towards serving truth, justice, and the affirmation of righteousness.
Advances in scientific research into the world and the multidimensional nature of life are linked to the transformation of education, preparing people to perceive quantum reality and enabling them to live with dignity in the real world [5]. Children must understand the value of life (and not just human life), and realise that the meaning of life lies not in destruction but in creativity. Then wars will become impossible for highly conscious citizens [7]. To learn these lessons, children must study the spiritual history of humanity, rather than the history of wars and crusades. Children’s personal ideals should be people who create, not those who destroy their fellow human beings and our planet.
Conclusions.
1. Our world is multidimensional and is not limited to the reality described in school textbooks. The characteristics of one’s personal perception of the world depend on the dominance of one’s worldview.
2. The exploration of oneself and the world is a manifestation of the spiritual need for human evolutionary development. An interest in the process of cognition and self-knowledge is an indicator of awareness of one’s own spiritual needs.
3. Despite significant technical advances, we are only just beginning to explore deep psychological phenomena and do not possess perfect scientific tools to sufficiently investigate the inner world of the human being.
4. Progress in scientific research into the world and the multidimensionality of life is linked to the transformation of education, preparing people to perceive quantum reality and enabling them to live with dignity in the real world.
Український
English (UK) 



