11.12.2019 17:37

Істина та Краса нашого життя

Автор:  Микола Щербина, віце-президент київського відділення Анк. Доповідь на Конвенції ТТвУ 16.11.2019р.
В полі Істини та Краси - ці слова були основою для роздумів і усвідомлення в поточному році після 143 конвенції. Де лежить початок цих понять, чому людина тягнеться до цих категорій нематеріального буття, шукає сенс Буття, прагне в своєму житті до краси, істини, доброти?

Розмірковуючи над цими словами, приходиш до висновку, що ти завжди знаходишся в полі істини та краси, але, в силу твоєї природи, ти дуже часто їх не помічаєш, ними не живеш, іноді навіть знаходишся в якомусь протилежному їм вимірі, коли повністю занурюєшся в свою егоїстичну природу. Але це ж теж наша природа, це теж частина Мулапракріті, проявлена в такому вигляді і нібито відокремлена від усього. І ця ілюзія відокремленості часто робить нас нещасними, депресивними, хворими. Тому що, саме в момент таких емоційних станів, ми як ніколи відокремлюємося від своєї істинної природи, від іншого її полюсу - Вищого, звідки виходить блаженство, характеристикою якого є Любов, мудрість, краса та істина.

Саме в стані нещастя ми втрачаємо зв’язок з нашим істинним Я, саме страждання робить нас сильнішими в своєму бажанні відновити цей розірваний ланцюжок, відчути з новою силою прояв Істини життя в його красі.

Нам в деякій мірі пощастило, ми торкнулися ще в цьому житті того знання, тієї мудрості, яка відкривається перед поглядом нашого ока і нашого серця - це знання є Теософія, Божественна Мудрість. Це те знання, яке людина розкриває в собі сторінка за сторінкою, воно немов передоснова нашого життя, нашого буття.

  Божественна Премудрість у всіх релігійних, філософських, езотеричних вченнях має жіночу іпостась - Софія, це грецьке слово, яке означає «мудрість», «премудрість». Премудрость - одна з властивостей Божих. «Бог єдиний мудрий» (Рим. 14:26; 1 Тим. 1:17). Коли слово «Премудрість» вживається як власна назва, то під цим мається на увазі Другий Лик Святої Трійці на підставі богонатхненних слів Апостола Павла, що «ми проповідуємо Христа, Божу силу і Божу премудрість» (1 Кор. 1: 23-24).

Таємне вчення Стародавньої Мудрості завжди передавалося людям у вигляді притч, алегорій, які згодом прийняли вигляд прислів'їв народної мудрості або приказок, які не розкриваються зразу перед нашим взором, а дають нам певний дороговказ для власного пошуку Істини.

Істини також линули до людей часто у вигляді поем, гімнів, творів літератури і мистецтва. Такими творами були "Божественна комедія" Данте Аліг'єрі з описом світобудови і пошуком Істини. Це справжнє окультне одкровення у віршах, як говорить про поему Данте Олена Петрівна Блаватська (ТД, 3 том, стор. 79).

Ось як, наприклад, ще більше семисот років тому, в 1308-1321 р., в алегоричній формі у вигляді філософсько-фантастичного віршованого роману у своїй знаменитій поемі «Божественна комедія» Данте Аліг'єрі в образі Беатріче характеризує Божественну Мудрість. Беатріче веде Данте до пізнання Світла Істини, Світла Бога. Вона стала вчителем і провідником для Данте тільки тоді, коли Вергілій, що символізує в поемі людський розум, залишив його. Бо Вергілій не міг далі провести Данте. Беатріче підхопила Данте на кордоні між земним раєм і небесним, та показала йому Світло Бога, Божественну Тріаду, палаючу своїм вогнем Любові, Мудрості, Сили, Блаженства і Краси.

(28) Так, видел я, над тысячей огней

Одно царило Солнце, в них сияя,

Как наше – в горних светочах ночей.

 

(31) В живом свеченьи Сущность световая,

Сквозя, струила огнезарный дождь

Таких лучей, что я не снес, взирая.

 

(34) О Беатриче, милый, нежный вождь!

Она сказала мне: «Тебя сразила

Ничем неотражаемая мощь;

 

(37) Затем что здесь – та Мудрость, здесь – та Сила,

Которая, вослед векам тоски,

Пути меж небом и землей открыла».

 

У поемі дається опис трьох світів - пекла, чистилища та раю:

Життя - це біль, причому біль безвихідна, - говорить Пекло.

Життя - це біль, але не безвихідна: подолавши страждання, ми набуваємо радість і блажентво, - говорить Чистилище.

Життя є радість і блаженство, - говорить Рай.

«Опис пекла, чистилища та раю відкриває перед нашим взором шлях трансформації дюдиниУ частині Пекло Данте зображує пекло діалектичного життя і його наслідки. В Чистилищі він описує, яким чином Духовне ядро - як основа нового Життя - може бути звільнено через самотрансформацію. А в частині Рай Аліг’єрі зображує божественне царство." - пише Ян ван Рейкенборг у своїй роботі "Універсальний гнозис".

На сторінках «Божественної Комедії» повністю перетворена Беатріче, як Вища Мудрість, як Благодатне Одкровення, підносить поета до осягнення Всесвітньої Любові.

Так і ми, в деякій мірі, пройшовши земне життя до половини, як Данте, повинні попрощатися зі своїми шаблонами, догмами і навіть звичними знаннями, отриманими нами до цього моменту, бо це одна з головних умов торкання істини, щоб наблизитися до неї за допомогою синтезу, об'єднання, прийняття, пізнання Єдиного Цілого і себе як невід'ємної Його частки.

Подібним же художнім твором є містичний романЗаноні” англійського письменника Едварда Бульвар-Літтона, що розповідає про розенкрейцерів епохи середньовіччя.

Так само оспівана в сотнях пісень та сотнях мистецьких музичних творів любов Орфея та Еврідіки Стародавньої Греції.

Саме в момент самопізнання, самотрансформації, самооткровення, відкривається Гнозис, Знання Премудрості. Це те знання, яке неможливо передати з вуст в вуста, бо воно не має опису; те знання, до якого приводить нас наш внутрішній Учитель в пізнанні Істини Єдності. Куди зникає наша нижча природа в цей момент? – а нікуди, вона є виконавцем вищої волі, яка в людині проявляється у вигляді її еволюційного сходження від нижчого до вищого.

Тільки в людині зустрічається Земля і Небо, Батько і Мати, Шива і Шакті, Сонце та Місяць, вічні два Начала, які кружляють в еволюційному танку Єдності.

Саме в одкровенні містичного Гнозису здригається всередині людини зерно Духу в першому імпульсі Духовного пробудження. Це момент містичного світосприйняття, це момент інсайту, одкровення, це момент пізнання себе істинного, що відкривається НАМ на якусь мить, але дозволяє чітко усвідомити свою справжню природу.

Про цей момент писала Олена Петрівна, як про проходження третього чертогу Мудрості в Голос Безмовності : «Шукай того, хто дасть тобі народження в чертозі Мудрості, в чертозі, що за останніми межами лежить, де тіні немає, де правди світло сяє в славі невимовній. Несотворенне живе в тобі, лану, так само, як в чертозі цьому».

Несотворенне - ОПБ говорить про те, про що говорять усі духовні вчителі, Мудреці, Адепти, Махатми, про те, що можна знайти лише в собі, про те, що є Вічним та проявленим в Людині.

Моменту Єднання, Просвітлення присвячена навіть притча про двірника, який з почуттям відповідальності підмітав вулицю і досяг просвітлення. І ось його запитують, так що ж змінилося після вашого просвітління, ви ж і далі підмітаєте вулицю. Він відповів - "Змінилося все".

Саме цей момент зміни всього - це момент першого торкання до вищого початку в Нас. Це момент прояву якогось нового сенсу життя, це момент, коли в твоєму серці глибоко-глибоко всередині знайшлося непорушне, невичерпне джерело любові і сили, сили, яка веде тебе, твоєї безмовності, яка вже не припиниться ні на секунду.

Ось як описала свій досвід космічного єднання трансперсональний психолог Джин Х'юстон (1982): «...раптом, немов ключ повернувся в замку, і відчинилися двері, що ведуть у Всесвіт. Я не бачила і не чула нічого незвичайного. Я не побачила ніяких привидів, не було спалахів світла. Світ ніяк не змінився. Але все навколо, включаючи мене саму, мало значення. Все ... стало частиною однієї Реальності, Єдності, блискучого симфонічного резонансу, в якому брала участь кожна часточка всесвіту, висвітлюючи всі інші частинки. Все мало значення. Не було чужого, неважливого, далекого. Сама віддалена зірка була близько - руку простягни; найглибша таємниця бачилася абсолютно ясно. Мені здавалося, що я знаю все. Мені здавалося, що я і є все».

Цей приклад - маленька містична практика торкання Єдності.

Такі ж і подібні інсайти, одкровення переживали багато з нас. І це - краса людського дотику до Істини.

Бо в таких маленьких подіях, в такому миттєвому торканні відбувається головний сенс усього життя людини - усвідомлення себе частиною Величної Єдності, пізнання самого Себе. І тоді світ отримує в нашому розумінні абсолютно нову палітру фарб Краси та Істини.

В такій, досить художній формі, наповненій віршами, цитатами видатних людей різних епох я намагався передати вам першу частину свого роздуму, яка стосується містичної сторони життя людини, в момент якого людина пізнає свою природу, пізнає відповідь на вічне питання “Хто я є?”.

Сьогодення відкриває перед нашим взором іншу частину способу пізнання Теософії, який відкритий нині сучасній людині. Про це говорить Генеральний секретар національної секції США Барбара Хеберт наступними словами:

Іноді ця мудрість передається опосередковано: Вчителі Мудрості надихають людей, що прагнуть оволодіти знаннями, і непомітно підводять їх до відкриття. Іноді Мудрість передається безпосередньо як одкровення. У XX столітті можна спостерігати обидва ці способи. Вчителі Мудрості, що відповідають за еволюцію всього живого, передають мудрість, тобто знання певних фактів, опосередковано, непомітно спрямовуючи і надихаючи вчених, або безпосередньо - у вигляді вчення, яке названо Теософією.

Сучасна теософія не володіє всією повнотою знання. Нам були відкриті лише деякі основні закони і факти, але і їх достатньо для того, щоб спонукати нас до подальшого дослідження. Однак залишається величезна кількість прогалин, які ще належить заповнити. Вони поступово заповнюються завдяки зусиллям наших дослідників, але все, що ми на сьогоднішній день знаємо, - це лише крапля в морі невідкритого і незвіданого. Проте і це невелике, що ми маємо, вражає нашу уяву, розкриває всюди нові джерела натхнення і краси”.

 Це Істина і Краса Єдності, після усвідомлення якої Душа відчуває двоякий стан - і радість і біль одночасно. Радість - від усвідомлення штучності розділеності, а біль - від неможливості змінити щось в глобальному масштабі, бо наказано повернення на землю в новому статусі.

І після такого одкровення Людині відкривається Божественна Мудрість – Теософія. Вона вимагатиме від нас тонкої усвідомленості, душевної теплоти, сприйнятливості до чужого, яке ти зрозумів, зовсім не є чужим, а є просто твоїм іншим. І це вимагає служіння у всьому, для Всього.

ОПБ говорить в своїх книгах про те, що теософія - це найдавніше вчення, яке тягнеться в недосяжні глибини, туди, де зароджується саме життя. В публічних філософських оглядах Теософію, яку була передана світу через ОПБ, називають інтелектуально-містичним вченням.

В діаграмі медитації, яка опублікована в Інструкціях для учнів внутрішньої групи, ОПБ дає нам настанову щодо того, як ми можемо досягнути містичного моменту Єднання, з допомогою нашої уяви .

“Спершу уявіть Єдність, яка розширюється в Просторі і нескінченна у Часі.

(Або з самоототожненням, або без нього). Потім дається концепція Надбань, заснованих на уяві, думці, рівновазі і спокої. Надбання закінчуються концепцією «Я є Весь Простір і час». Далі йдуть позбавлення, засновані на концепції «У мене немає нічого, ніяких атрибутів».

Саме діаграма медитації, яку нам відкриває Олена Петрівна Блаватська, є тим, можливо навіть головним інтелектуальним інструментом, відкритим сучасній людині, з допомогою якого можна торкнутись своєю уявою Єдності, своєї сутнісної природи.

Крім цього, О.П.Блаватська дала нам головний підхід, який ми використовуємо при вивченні філософії, науки та релігії, трьох променів людської розумової еволюційної складової, який нам дозволяє їх осягнути - це синтетичний принцип. Саме з його допомогою ми йдемо до логічного усвідомлення Єдності Буття.

Синтез стає неоціненним супутником нашого внутрішнього життя. Саме він стає для нашого розуму першою сходинкою від містичного осягнення Єдності до інтелектуального її усвідомлення.

І тут дуже важливим є питання того, що принцип синтезу не може бути догматизованим. ОПБ сама про це говорила, як про те, що ви повинні усе перевіряти, не довіряти написаному, переданому вам кимсь іншим, тільки особистий досвід синтетичного світосприйняття. Це світосприйняття характеризується відсутністю авторитетів; в ньому немає ніякої ієрархії між людьми, крім ієрархії духовних рівнів, тому що кожна людина є носієм істини, носієм Духовної іскри. Особливо важливо нам усім усвідомити наступне – теософська доктрина не може бути догматизована та кристалізована, це постійна зміна, постійний рух думки та дії на фізичному плані, це постійний пошук форми роботи, що потребує від нас зміни шаблонів, догматів та навіть форм роботи.

Ми іноді задаємо питання: Чому у нас в теософському товаристві так мало молодих людей? І чуємо відповідь – тому що молодь не шукає Істину, Мудрість. Це наша помилка. Молодь не любить догматичних людей, вона не залишиться в нас, якщо ми будемо вказувати їй, як і що робити. Тому що вона любить Творчість, самовиявлення. І дивлячись на молодих людей, я радію, - вони йдуть правильним шляхом.   

Проголошені три мети теософського товариства ведуть людину, що ступила на цей шлях, до розкриття інтуїтивного розуму його серця для служіння у величезному просторі поля Істини, Мудрості і Краси.

Хочу зупинитися тільки на першій меті теософського товариства - на загальній ідеї братерства. Ця ідея братерства людства досить ясно стикається з ідеєю Єдиної універсальної реальності, Єдиної Свідомості, Єдиного Всього. В людині це Єдине зустрічається з самим собою і тоді два стають єдиним, і тоді немає ні нижчого, ні вищого, бо згідно герметичній аксіомі - немає ні верху, ні низу.

Що ж нам потрібно робити для реалізації цієї ідеї Єдності, яку багато хто з нас прозріли своїм внутрішнім зором:

1.      Переглянути своє життя, зробити ретроспективу вже зараз, поки є можливість ще щось змінити. Задати самому собі питання: - Чи ти вибудував гармонійні відносини серед своїх рідних, з батьками, дружиною або чоловіком і дітьми, чи зміг ти проявити хоча б людську мудрість в цих взаєминах? Бо родина - це наш перший вчитель, школа і оплот.

2.      Наступний рівень - це вибудовування рівних і гармонічних відносин на роботі. Тут особливо складно доводиться тим, хто працює не виконавцем, а керівником будь-якого рівня відповідальності. Чи зміг ти стати для співробітників тим острівцем взаємоповаги, високого рівня ділової та професійної діяльності та репутації? Чи зміг ти показати підопічним відносини, дійсно основані на Мудрості?

3.      Так само і тут, в Теософському товаристві, в середовищі своїх однодумців і братів по Духу: – Чи зміг ти також відповідально і дипломатично вибудувати свої відносини, свої дії в служінні ідеї Єдиного? Пам’ятаємо слова Олеся Бердника:  лише «Гармонійна громада може досягти єдності і висоти в пошуку Духа!»

Ці уроки є нескінченими. Скрізь, на всіх рівнях життя від нас вимагається на ділі, життєвою практикою довести свої ділові якості в вибудовуванні відносин, які будуть засновані на Любові, серці, не на розумі, не на реактивній природі. Тому основним принципом нашого життя та служіння повинен бути принцип творчості, творчого саморозкриття, що веде до пізнання Духу в нас. Це „містичний шлюб” між душею та Духом Христіана Розенкрейца.

Creative and reactive - Лише одна буква змінює в цей момент нашу природу з реактивної на творчу. Одна буква с, яку потрібно переставити в початок слова. Творчість проявляється кожною людиною в житті тоді, коли вона підходить до вирішення кожного питання нестандартно, креативно, цікаво. Але найвища творчість, яка виводить нас до пізнання Духовного принципу, до абстрактного світосприйняття, до торкання сфери Духу – є мистецтво.

«Кожному з нас потрібно зупинитися, дозволити своєму розуму побути в тиші і спокої, і в цю мить спокою раптом виникає прекрасний стан - "Життя - це мистецтво". Життя - це по-справжньому мистецтво. Життя - це по суті одна Універсальна Гармонія. Закони, які працюють в Природі, працюють і в людському житті - це один з аспектів феномену Природи і всесвіту. Життя - це порядок, життя - це рух, життя - це Ритм. Життя - це симфонія Істини, Добра і Краси. Ця рівновага (в роздумах, в діях, у взаєминах - у всьому), вірна перспектива, правильне сприйняття, поряд з красою і гармонією в співіснуванні, в спонтанному взаємозв'язку і в співіснуванні, в красі взаємозалежностості.

 «Силою істинного мистецтва (будь то музика, архітектура, поезія, живопис) є пробудження свідомості Божества, відновлення в людині предвічного початку» Тому, коли культура падає, коли ТВ одурманює та маніпулює і відсутній стрижень культури в людині, починаються війни, починається намагання нав’язати іншому свою волю, в родині, в товаристві, суспільстві, в народі.

Ці дві природи , нижча та вища мають ще назви – реактивна та креативна (творча). Перевірити в якій природі ти живеш дуже просто – реактивна, нижча - ти завжди правий, ти реагуєш болісно на будь яку критику, ти завжди щось доказуєш, бо ти розумний. Творча природа, вища = твоє серце відкрилось і ти з великою обережністю підбираєш кожне слово, інтонацію, відкритість в спілкуванні, в вибудовуванні відносин, ти приймаєш всі думки, всі точки зору. “Коли ти бачиш у всьому завершену досконалість - не тільки в тому, з чим ти погоджуєшся, але і в тому з чим ти не погоджуєшся - ти стаєш майстром. Прагни у всьому бачити досконалість”.

Ці слова ще раз нагадують нам, що для єднання з нашою першоосновою нам потрібно працювати, працювати і ще раз працювати зі своїми нижчими аспектами, щоб одного разу сталося весілля Єднання, і бажано перебуваючи в земній особистісній свідомості .

Отже, Теософія відкриває перед нашим взором дуже багато шляхів усвідомлення її прояву:

1. Це містичний шлях, одкровення Єдності. Цей шлях неможливо досягти своїм бажанням або уявленням. Це - святе Одкровення Неба.

2. Це шлях інтелектуальної уяви, який дається в діаграмі медитації ОПБ. І усвідомлення Єдності в своєму розумі, яке можливо приведе до проживання цієї Єдності в своєму внутрішньому житті. Також, напевно, Теософія надає нам можливість розкрити себе до інтуїтивного світосприйняття та життя.

Крім того, за допомогою синтетичного порівняння та вивчення науки, релігії та філософії людина поглиблює свою уяву про єдність, проявлену в багатогранності знань, релігійних течій та філософської думки.

3. Це шлях мистецтва, творчості, – коли ми в творчому натхненні, творчій роботі, творчому прояві життя наближаємося до пізнання ірраціонального, абстрактного, коли відбувається єднання Суб’єкта та Об’єкта і залишається лише процес, дія, проявлена Творчість.

Людина є книгою Мудрості, яка відкривається сторінка за сторінкою від природи нижчої до її найвищої складової, щоб сам Дух осяяв її своїм променем і вона перетворилась в Боголюдину.

Закінчити хочу віршем, який народився у мене після знайомства і осмислення життєвого шляху нашого українського поета і письменника Івана Франка. Та робота, яку ми всі повинні виконати в нашому житті, в алегоричній формі описана в цьому вірші.

 

Я чую Заповіт, що лине в серці

Немов повітря чистого ковток:

“Лупіть скалу, кайдани розірвіть

І Прометея Дух навік звільніть

Що до скали прикований стоїть”

 

Століття лине Заповіт в просторі

Його каменярі нам принесли

Крізь біль страждань, неспокій і неволю

І лупцювали ту гранітную скалу

Щоб шлях прокласти щастю і добру.

 

В неволі наші душі, як вітрила

Несуть наш Дух по океану мрій

І віра та надія наші крила,

І молоти в руках, як смолоскип

Осяюють нам шлях іскристим світлом.

 

Цим шляхом ми нескорені йдемо,

Бо воля наше серце розкриває,

Братерство й рівність нас не розєднає,

Скалою стануть нам священнії слова,

Що в серці закарбовані навіки.

 

Слова лунають в серці тихо-тихо,

Безмовності несуть вони потік

Й розкриє Дух нам Божі заповіти

Для ствердження Себе в людській душі

В любові- мудрості й Божественній Красі.

 

Я бачив дивний сон.

  

Використана література:

1. Тайная Доктрина. Е. П. Блаватская. Москва. Ексмо. 2012

2. Голос безмолвия. Е. П. Блаватская.

3. Универсальный Гнозис. Ян Ван Рейкенборг

4. Божественная комедия. Данте Алигьєри.

5. Инструкция для учеников внутренней группы. Е. П. Блаватская.

6. Западный эзотеризм. В. Я. Ханеграаф.

Запрос в истине и красоте. Барбара Хеберт. "Теософ". №6, 2019. Индия

Переглянуто разів
Розділ: Статті

КАЛЕНДАР ПОДІЙ:

« Апрель 2020 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30      

ПУБЛІКАЦІЇ:

Всі публікації