Олена Петрівна Блаватська народилася на тій території, яка називається Україною. Таким чином у нас з нею спільна Батьківщина. Звичайно хочеться сказати, що ми пишаємося цим, але з іншого боку ми добре розуміємо, що ніякої нашої особистої заслуги в цьому немає, і більше того, це нас зобов'язує до більшого, накладає на нас, українських теософів, підвищені вимоги і більшу відповідальність.
Що ж це за земля така, і чим вона притягла до себе таку відважну душу, на долю якою випало стільки випробувань? Я думаю, що не відкрию великої таємниці, якщо скажу, що це земля Шиви. Це одне з тих місць на планеті, де особливо проявлена творча енергія трансформації. І символ Шиви, тризуб, зображений на паспорті кожного громадянина України. Цей прадавній символ завжди був пов'язаний з цим географічним місцем.
Сьогодні для багатьох людей на планеті очевидно, що ми живемо в період таких глобальних змін, які пов'язані з усіма планами буття людини і планети. А нам з вами довелося жити в епоху змін у тому місці, де і так б'є ключем енергія трансформації. Запевняю вас, що нічого іншого нам не залишається, як мінятися самим, причому робити це терміново.
Так от, дорогі друзі, Олена Блаватська народилася на землі Шиви. І якби вона сьогодні фізично була з нами (а на тонкому плані вона завжди з нами!), то з її загостреним відчуттям справедливості, з її безкомпромісністю, та з її відсутністю вагань у здісненні допомоги, вона би разом з нами захищала цю землю до останнього. Ця земля її вигодувала, вона провела тут свої дитячі роки, увібрала в себе силу цієї землі, а потім відправилася реалізовувати свою місію і перетворювати світ.
Те, що цій жінці вдалося здійснити, грандіозно. Вона дала новий напрям розвитку свідомості п'ятої підраси в добу її переходу до шостої підраси, а разом і закладку свідомості 6 раси. Звичайно, над цим завданням, одночасно з нею, і після неї, успішно працювали і працюють у світі і інші учні, але вона була флагманом, вона як криголам прорубувала нову колію мислення серед крижаних кристалічних масивів матеріалізму. Після «Таємної доктрини» світ вже не міг залишатися тим самим. Іноді в медицині, в особливо складних випадках, застосовують шокову терапію. Так було і тут. Ментальний шок сприяв виходу з догм, що склалися, і стереотипів матеріалістичного мислення.
Картина світу почала свій етап докорінної трансформації, він триває і зараз. Багато наук знаходяться в процесі зміни парадигм, вони як би виходять з підліткового віку до зрілості. Швидше за усіх устигають фізика, психологія. Серйозні і авторитетні учені стали говорити про метафізичні основи розуміння процесів, що відбуваються в природі і в людині. Багато передових сучасних учених можуть і не знати імені і праць Блаватської. Коли круги розходяться по воді і починають коливати маленьку дощечку, то вона може і не знати, звідки прийшла ця хвиля, але залишитися у колишньому стані дощечка вже не може.
Через Олену Петрівну прийшло у світ еволюційне вчення, яке дає широку панорамну картину розгортання всесвіту з усіма її елементами: сонцями, планетами, царствами природи. Людська істота з'являється в такій картині як органічний елемент цього процесу, у якого є своє завдання, свої способи вирішення цих завдань. Ця картина неймовірно розширює уявлення людини про світ і про саму себе. Думаю, що глибоке розуміння цього глобального процесу розвитку з усіма його деталями і подробицями нам ще належить пізнати, але вже зараз ми можемо мати певну еволюційну компетентність після знайомства в тими положеннями позачасової мудрості, які ми знаходимо в працях О. П. Б.
Мені хочеться завершити висловом полковника Г.С.Олькотта про ОПБ, де він говорить про її неосяжність: „Я любив в ній іншу, вищу істоту, надзвичайно таємничу і дивовижну! Незважаючи на видиму повну довіру між нами, на спільне життя і щоденну загальну роботу впродовж 17 років, до останнього дня свого життя вона продовжувала залишатися для мене загадкою. Іноді мені здавалося, що я вже досить добре її знаю, але услід за тим я переконувався, що в ній таїлися ще більші глибини, невідомі мені. Я ніколи так і не дізнався, хто ж вона, я маю на увазі не її походження — онука генерала Фадєєва і княжни Долгорукої, — а загадку її індивідуальності, що писала книги і здійснювала чудеса” (Г. С. Олькотт).
Давайте, дорогі друзі, і ми сьогодні відкриємо для себе ще якусь рису цієї її неосяжності.
Виступ на урочистій онлайн зустрічі Дня Білого Лотоса 8 травня 2022 року
