08.08.2022 13:13

На ниві людства

Автор:  Оксана Мулик, м.Житомир
Я хочу поділитися з вами своїми міркуваннями про один із напрямків діяльності ТО в сучасному світі, а саме – просвітницьку роботу.

Кожна людина, що йде еволюційними сходами, на будь-якій стадії розвитку виступає як у ролі учня по відношенню до тих, хто пройшов далі і знає більше, так і в ролі вчителя для тих, хто йде слідом за нею. Так і Теософське товариство, з одного боку, є своєрідною теплицею, в якій зерна духовності дозрівають, у той час, коли більшість таких же божественних зерен ще не пробуджена. А з іншого боку, ми самі, члени ТТ, є сіячами, які працюють на ниві людства за довірчим дорученням Тих, Хто вказав нам Шлях. І якщо об'єднати обидві функції в одну, то про Теософське товариство можна говорити, як про провідника, який у своєму спрямованому осягненні вищих істин вбирає в себе божественне насіння знання та любові, але не з егоїстичною метою власного еволюційного просування та звільнення, а з метою передати їх людству, зголоднілому від нестачі духовності, що блукає в темряві.

«О ні, прагнучий поринути у прихований закон природи! Якщо хочеш слідувати стопами святого Татхагати, то ті дари і сили не для особистого я…

…Знай, якщо хочеш стати співробітником Амітабхи, ти маєш — подібно до близнюків-бодхісатств — виливати своє світло по всьому протязі всіх трьох світів.

Знай, що потік надлюдського знання і Мудрості Дев, тобою завойований, повинен через тебе, що став провідником алаї, виливатися в інше ложе.

Знай, о нарджол Таємного Шляху, його чистими і освіжаючими водами ти повинен вгамувати гіркоту океану, що здіймається, того могутнього моря скорботи, утвореного сльозами людськими.

На жаль! Ставши одного разу подібним до нерухомої зірки у вищих небесах, ти маєш яскравим небесним диском з глибин просторів світити всім, виключаючи себе, давати світло всім, але не брати ні від кого».

О.П.Блаватська, «Сім Ворот, Два Шляхи»

Сьогодні я хочу поміркувати про вирощування духовного насіння не в межах теплиці самого ТТ, а про найбільш ефективні, на мій погляд, способи роботи теософського сіяча на людській ниві.

Наскільки це важливо? Нам кажуть, що в епоху Водолія торування індивідуального Шляху, або Шляху Звільнення є не таким важливим, як шляху групового.

«...другий шлях - ЗРЕЧЕННЯ, і тому називається "Шляхом Скорботи".

Цей "Таємний" шлях веде архату до невимовного розумового смутку; печалі за "живих мерців" та безсилої жалості до людей, які страждають від карми; але все ж таки мудреці не втручаються в ці кармічні плоди».

О.П.Блаватська, «Сім Ворот. Два Шляхи».

Допомогти людству можна лише одним способом – обережно і поступово сприяючи зміні його свідомості. Для цього потрібно саме те, що є головним надбанням ТТ: Світло Знань та Любов. Саме їхнє насіння, проростаючи в душах людських, тільки й у змозі позбавити людство від левової частки страждань, і в перспективі прокласти колективну стежку в Духовне царство.

Зараз робота ТТ «зовні» важлива, як ніколи раніше, оскільки людство загалом проходить точку кризи. Відомо, що кризові точки є свого роду роздоріжжям на шляху. Вони надають сприятливу можливість звернути з вторинної окружної дороги, вибравши більш правильний напрямок руху, і виникають тільки тоді, коли людство готове і може зробити правильний вибір. Саме просвітлення людських свідомостей Світлом знань та Любові здатне вказати еволюційний напрямок руху, а отже, і виходу з кризи.

Як же донести ці крихти вічних цінностей до адресата так, щоб дар не був відкинутий, щоб він був прийнятий, щоб він зміг укоренитися у свідомості та прорости у людській повсякденній активності?

Перше, на чому хочеться наголосити: сходи еволюційного сходження для людини починається з моменту індивідуалізації і йдуть в захмарне піднебесся, і щаблів у цих сходах – незчисленна кількість. Кожен ступінь розвитку усвідомленості однаково важливий, оскільки через жодну з них не можна перестрибнути. Однаково важливим є як момент осяяння і просвітлення на завершальних етапах Шляху, так і перший момент переведення погляду від землі до неба, від вічної метушливої ​​матеріальної стурбованості до первісного, швидкоплинного дотику Вищого.

Тому хочеться наголосити на необхідності різнорівневої громадської роботи. Тобто публічна робота обов'язково має бути адаптована під аудиторію. Крім глибокого ментально-інтуїтивного впровадження в основні положення «Таємної Доктрини» для просунутої аудиторії, необхідний лекційний матеріал, який буде говорити про цілі еволюції, про основні закони розвитку людства в цілком доступній формі, яка не містить спеціальної термінології, яка є відштовхувальною та відлякувальною для непідготовлених слухачів. Не менш важливою мені видається і індивідуальна робота. При цьому гарантом успішного контакту з людиною виступає не базовий арсенал знань теософа, а розвинена емпатія, яка дає змогу намацати той фундамент у людській свідомості, на якому можна розпочати будівництво індивідуального храму Позачасової Мудрості. Тобто, перш ніж почати говорити, потрібно навчитися слухати і чути. Чому так важливо? Тому що нові знання можуть бути почуті, зрозумілі та присвоєні особистістю лише в тому випадку, якщо вони викличуть у ній резонансний відгук. Кожна мислеформа має субстанційно-енергетичну структуру, і для того, щоб мислеформа Позачасової Мудрості могла пробитися у свідомість, вона повинна частково містити в собі енергії, які вже присутні в камаманасічному оснащенні слухача (тобто не менше 30% матеріалу повинні бути добре відомі аудиторії та прийматися нею як істина). Тільки в цих умовах можливий резонанс, і як наслідок – прийняття.

Як цього практично досягти? По-перше, треба розуміти, з яким типом розуму співрозмовника ми маємо справу. Відповідно до енергії, що зумовлює ментальне тіло, ми знаємо три типи розуму: науковий, адміністративний і творчий. Якщо людина схильна до наукового мислення, то фундаментом для піднесення йому базових постулатів Теософії має стати саме наука, і першими цеглинами у побудові нового світогляду мають стати точки перетину науки та теософії. У такому разі лекційний матеріал (або просто розмова на тему Теософії) має оперувати поняттями енергії, частоти, притяжіння та відштовхування, резонансу тощо. При зіткненні з розумом людини, яка займає активну зовнішню позицію в політиці, управлінні, бізнесі тощо, базисом прийняття може стати практичний аспект застосування позачасової мудрості, тобто її трансформаційний потенціал, здатний змінити особистісні характеристики індивідуума, а значить і подальший перебіг його практичної діяльності. Якщо ми маємо справу з володарем творчого розуму, в якому пріоритетно акцентовано красу, ритм, образність, почуття та внутрішнє життя, тоді ми можемо отримати бажаний відгук, якщо будемо оперувати аналогічними поняттями, включаючи образи високих ідеалів.

Якщо індивідуальний підхід неможливий через необхідність роботи з різнохарактерною аудиторією, в ідеалі лектором матеріал повинен включати всі складові в рівних пропорціях.

Другий, на мій погляд, важливий момент, на який варто звернути увагу, - це проведення лектором енергії Любові. Ми знаємо, що другий аспект Божественної Трійці, іменований силою Любові, присутній у різних диференціаціях практично в кожній індивідуальності і є силою тяжіння, яка будує форми, вибудовує світи. Проходячи вертикально через людські астральні провідники, вона підживлює ту субстанцію, яка в них є. Так, при субстанційному наповненні астральних тіл матерією нижчих підпланів сила Любові-тяжіння виявлятиметься у вигляді прагнення володіти грошима, речами, людьми, породжуючи жадібність, неприборкану сексуальність, ревнощі, пристрасть до накопичення. Та ж сила, переломлюючись у субстанції вищих підпланів, сприяє усвідомленню сутнісної єдності всіх диференціацій життя і лежить в основі прояву безособової, необумовленої Любові. Іншими словами, сила Любові прихована у кожному. На підставі цього з повною впевненістю можна стверджувати, що якщо Теософ достатньою мірою перетворив своє астральне тіло і тому сам є провідником необумовленої Любові, він як магніт викликатиме синергічну відповідь у слухачів і підвищуватиме вібраційну активність у всьому своєму оточенні.

Крім того, переважна більшість представників роду людського живе у світі емоцій, і їхній інтелектуальний розвиток все ще перебуває в зародковому стані. Чи можуть такі особи сприймати духовні істини? Однозначно, можуть, але їхній шлях – поки що не шлях окультиста, скоріше – шлях містика. Вони відгукуються і будуть відгукуватися на подані простою мовою істини, що мають емоційне забарвлення. І тут завдання теософа входить приведення у певну активність власного астрального провідника, і подана мыслеформа повинна бути астрально забарвлена ​​у високі тони любові, віри, захоплення, доброти, співпереживання тощо. Іншими словами, ментальна концепція має пропускатися через серце лектора.

У таких випадках можна сподіватись на максимальний резонансний відгук. І не так важливо, чи хтось із аудиторії приєднається до рядів ТТ. Головне – буде посіяно зерно, яке неодмінно у майбутньому проросте духовним устремлінням.

Як ми знаємо, люди за своїм сприйняттям діляться переважно на аудіалів (їх лише 20%), кінестетиків (їх теж 20%) та візуалів (їх більшість – 60%). Аудіали добре сприймають інформацію на слух, і для них достатньо підібрати матеріал, що відповідає їх рівню підготовки, і виразно його проговорити. Кінестетики - люди почуттів та відчуттів, для них інформація, щойно говорилася, має бути емоційно забарвлена. Для адекватного сприйняття інформації візуалам, яких переважна більшість, іноді досить прочитати текст на екрані, але найкраще вони сприймають образи, тобто картинки, що запам'ятовуються. Причому останні повинні бути здатні утримувати на собі увагу недосвідчених слухачів, які ще не здатні до тривалої концентрації на серйозному матеріалі, тобто мають бути яскравими, живими і привабливими. Сучасні техніки комп'ютерної графіки дозволяють досягти бажаного результату. В ідеалі лекційний матеріал повинен враховувати переваги всіх трьох типів, інакше частина аудиторії буде для нас втрачена.

Ще кілька слів хочеться сказати про необхідність роботи з дітьми. Дитяче сприйняття лабільне та вміщувальне, в ньому ще відсутня кристалізація та закостеніння, що робить роботу з дітьми найбільш перспективною. Звичайно, вона має свої підводні камені та особливості.

Альберт Ейнштейн стверджував: "Якщо ви щось не можете пояснити 6-річній дитині, ви самі цього не розумієте".

Ми всі знаємо про семирічні цикли в житті людини. Протягом перших семи років душа привласнює фізико-ефірний провідник дитини, і тому всі дії маленької людини спрямовані на зовнішню, фізичну активність та розвиток вміння користуватися своїм фізичним тілом. Це найменш сприятливий період для сприйняття дитиною якихось теоретичних доктрин, але саме в цьому часовому інтервалі в ігровій формі з нею можна опрацьовувати морально-етичні варіанти проведення, які засвоюються і переходять у розряд звичок так само, як звичка прибирати іграшки, чистити зуби і т.і.

У віці з семи до чотирнадцяти років дитина відновлює своє тіло емоцій та бажань. Його тіло розуму ще не готове до сприйняття будь-яких ментальних концепцій, але з ним цілком можна говорити мовою емоцій, причому цей період найбільш сприятливий для закладки у свідомості дитини найвищих ідеалів та формування стійкого прагнення до їх досягнення, оскільки прагнення – це трансформоване бажання. Кожна дитина мріє стати героєм. Підлітком приміряє він роль ідеалу, що саме собою сприяє формуванню правильно розвиненого астрального провідника. Це час зародження високих устремлінь, любові до всього живого, співчуття, доброти.

У період з чотирнадцяти до двадцяти одного року особистість, що проходить становлення, відновлює своє тіло конкретного розуму, і в цьому часовому інтервалі вже проявляється конкретне забарвлення, або якість ментального провідника, що робить можливим засвоєння молодою людиною ментальних концепцій, поданих у доступній для нього формі з урахуванням якісних характеристик, формується спосіб мислення, про який я говорила вище.

Найімовірніше, молода сформована особистість, згідно із законом циклічності, пізніше піде з головою у зовнішнє активне життя, але коли основні кармічні завдання, закладені зрілою кармою у це втілення, будуть вичерпані, посіяні зерна Позачасової Мудрості проростуть і дадуть духовні сходи. Правильне і вчасно посіяне не пропадає, навіть якщо наше земне сприйняття часу не дає нам побачити, як пробиваються паростки розкриття свідомості людства.

Хочу завершити свої міркування словами з «Голосу Безмовності»:

«Як уподібнився ти чистому снігу гірських долин, холодному і нечутливому до дотику, що зберігає і гріє насіння, спокійно спляче під його захистом, то сніг цей повинен прийняти на себе і міцний мороз, і натиск північних вітрів, прикриваючи собою від їхнього жорстокого дихання землю, що зберігає обіцяне жниво, той урожай, що наситить голодних».

О.П.Блаватська, «Сім Ворот, Два Шляхи»

Переглянуто разів
Розділ: Статті

КАЛЕНДАР ПОДІЙ:

« Сентябрь 2022 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30    

ПУБЛІКАЦІЇ:

  • На ниві людства
    Я хочу поділитися з вами своїми міркуваннями про один із напрямків діяльності ТО в сучасному світі, а саме – просвітницьку…
    у Статті
  • Ступаючи таємним шляхом
    «Голос Безмовності» - це збірка з трьох трактатів (іменованих як «Фрагменти»), які О. П. Блаватська запам’ятала під час свого перебування…
    у Переклади
  • Братство - от теории к практике
    Тема моей сегодняшней лекции настолько не нова, настолько часто обсуждается, что, вероятно, стала уже привычной. Всё, что привычно, не воспринимается…
    у Статті
Всі публікації