Буде корисно використовувати діаграму наших рівнів свідомості, щоб зрозуміти процес: 

Процес складається з трьох основних етапів: 

1. Фрагментована стадія

У середньої людині переважає особистість – звички та умови тіла, емоції та нижчий розум. Ця особистість захищає свої потреби, бажання та інтереси. Тому вона має тенденцію бути самоцентрованою або егоїстичною.

Обумовлення особистості часто можуть конфліктувати між собою. Це пов’язано з багатьма аспектами его або особистості, які по-різному реагують на різні обставини. Наприклад, мене приваблює людина, і тому я хочу бути з цією людиною і намагаюся мати позитивні стосунки. Але коли я злюсь на цю людину, я хочу зробити їй боляче. Обидва погляди вірні, але вони суперечать один одному.

Інший приклад: я хочу мати внутрішній спокій. Але коли я боюся, у мене немає внутрішнього спокою. Знову ж таки, обидва реальні, але вони несумісні.

Тому пересічна людина обумовлена часто суперечливими способами. Це фрагментований стан нашого еволюційного зростання. Це триває багато-багато життів, породжуючи біль, страждання та нещастя.

2. Інтегрована стадія

У процесі еволюції вищий розум поступово розвивається. Вищий розум може бачити реальність більш об’єктивно, не ототожнюючи себе з потребами особистості чи власними інтересами. Це чисто раціональна (цілком нормальна) частина розуму.

Наприклад, вищий розум розглядає смерть як природню частину життя і відразу приймає смерть як об’єктивну реальність. Але особистість боїться втратити речі, людей чи життя; тому вона реагує униканням, запереченням або розпачем. Вищий розум може прийняти реальність, але особистість часто не в змозі.

Це створює в людині конфліктну подвійність між вищим психічним сприйняттям і зумовленістю особистості, на додачу до наявних конфліктів через фрагментовану зумовленість особистості. Для більш повного розвитку вищого розуму знадобиться ще кілька життів, поки він не стане достатньо сильним, щоб стати домінуючим в особистості.

Коли вищий розум стає домінуючим, а нижча особистість дисциплінована або підкоряється вищому, досягається інтегрована стадія. Особистість стала зрілою.

3. Трансцендентна стадія

Через подальший розвиток і досвід настає момент, коли Буддхі або духовна свідомість пробуджується, і людина починає відчувати дезорієнтацію щодо суспільства та його цінностей.

Раніше цінності людини були засновані на власних інтересах або на тому, що суспільство диктує розуму. Але після переживання різних речей, таких як страждання, несправедливість, співчуття, спільне використання, в людині запалюється щось інше. Спочатку здається, що це просто нова думка. Пізніше помічається, що це щось глибоке і міцне. Спочатку людина прагне ігнорувати це, тому що незручно йти врозріз із цінностями суспільства чи своїми звичками та поглядами. Згодом це відчуття або сприйняття стає досить сильним, і людина починає прислухатися до його веління і діяти відповідно.

В даному випадку мова вже не йде лише про конфлікт між вищим сприйняттям дійсності та обумовленостями особистості. Воно включає саме его – центроване на собі его. Трансцендентний стан передбачає не просто усунення докучливих обумовленостей, але і сам егоцентризм. Его залишається сильним – насправді, зазвичай сильнішим, ніж у звичайної людини. Вона може бути дуже твердою у своїх рішеннях і позиціях, заснованих на принципах. Але коли справа доходить до власних інтересів, вона починає втрачати інтерес до відстоювання або захисту себе. Захист їй вже не дуже важливий.

Самоперетворення

Процес самопертворення стає життєве важливим і актуальним під час цих двох етапів власного росту та розвитку – інтеграції та трансцендентної стадії.

Ключовим елементом самоперетворення є самосвідомість. Людина усвідомлює невідповідності і конфлікти всередині себе. Це усвідомлення вказує на те, що принаймні вищий розум зараз досить активний або розвинений і здатний самоствердитися.

До цього етапу людина не повністю усвідомлювала конфлікти і не могла нічого з ними навмисно вдіяти. З появою більшої усвідомленості людина тепер вирішує, піддатися імпульсу чи ні, чи переважатимуть обумовлені звички, чи буде вирішувати та домінувати внутрішня воля.

Процес Самоперетворення прискорює процес інтеграції та трансценденції. Процес самоперетворення виконує дві речі:

а. Він швидше гасить або зменшує нездорову обумовленість особистості, таку як гнів, страх, тривога, невпевненість, депресія, почуття провини або образ.

б. Він швидше розвиває самосвідомість, яка є вирішальною для зміцнення вищого розуму та внутрішньої волі. Це веде до більшої здатності усвідомлювати свою інтуїцію та духовне сприйняття.

Ті з вас, хто пройшов Семінар з самоперетворення, знають, як швидко позбутися таких речей, як страх, тривога, депресія чи звичка. Певна звичка може існувати протягом 10 або 40 років, але як тільки обумовлюючій пусковій кнопці дозволити витекти, звична реакція зникає назавжди. Після 40 років безуспішного лікування такої жахливої реакції можна видалити її за 30 хвилин або за один день.

Принцип, який лежить в основі цього, полягає в тому, що енергетичному скупченню, яке створює психологічний дистрес, дозволяється текти природним шляхом, поки воно не розвіється. Тоді модель реакції, наприклад страх, депресія або гнів, більше не повторюватиметься.

Коли ми зможемо зробити це для багатьох наших набутих звичок і умов, ми зможемо уникнути багатьох життів непотрібної боротьби, лише задля очищення обумовленостей особистості.

Ці обумовленості закарбовують его в його самозахисну оболонку. Коли ми боїмося, ми схильні не тільки оборонятися, але й бути агресивними. Ми атакуємо замість того, щоб просто захищатися. Це джерело воєн між народами.

Але коли наш страх зникає, ми більше не дивимося на інших людей як на загрозу чи небезпеку. Вони потенційно є нашими друзями. Тепер ми, можливо, зможемо застосувати настанову Нового Заповіту «любити ворогів наших», яку більшість людей вважає неможливою і непрактичною.

У своєму житті як бізнесмен я ніколи нікого не вважав своїм ворогом, навіть якщо це конкуренти. Конкуренти – мої друзі. Ми допомагаємо один одному, а не руйнуємо один одного. Щоб бути фінансово стабільним, чи потрібно нам принижувати інших людей?

Ви уявляли собі життя без страху, без депресії, без нещастя? Це можливо? Так, ключ у тому, щоб усунути нездорові умови минулого, чи то з цього життя, чи з попередніх. Ви можете зробити це за допомогою того, що ми називаємо процесом само-усвідомлення на семінарі з самоперетворення.

Цей процес включає боротьбу з інтенсивним і тривалим фізичним болем. Біль робить нас нещасними, коли ми не визнаємо його і уникаємо. Але коли ми переживаємо це з повним усвідомленням і без відкидання, це стає досвідом у фізичному тілі і не робить нас нещасними.

Коли у вас нова сорочка, і вона стає брудною від бризок бруду від автомобіля, що проїжджає, чи відчуваєте ви злість і нещастя? Ви будете нещасними лише тоді, коли не усвідомлюєте себе. Коли ви себе усвідомлюєте, ви відчуєте, що вам, можливо, доведеться пережити незручності, пов’язані з тим, щоб змінити сорочку, затриматися на ділову зустріч, і це все. Немає потреби злитися чи засмучуватися. Ви не ототожнюєте себе з ситуацією з одягом.

Те ж саме з фізичним або емоційним болем. Пройдіть досвід з усвідомленням, і тоді це не затьмарить ваше внутрішнє «я», тому що ви не ототожнюєте себе з низьким рівнем енергії, напругою чи стресом. Ви переживаєте це, а потім воно тече і зникає.

Ось діаграма нашої свідомості та того, як зовнішні обставини впливають на наш психологічний стан. Коли хтось ображає нас, зазвичай ми відчуваємо образи і злість. Це автоматично.

Коли є внутрішнє усвідомлення, тоді відбувається щось інше.

Через усвідомлення енергія гніву або депресії більше не стримується, а потім енергія тече, розсіюється і зникає.

ВНУТРІШНЄ УСВІДОМЛЕННЯ

Ключовим елементом самосвідомості є усвідомлення внутрішнього конфлікту цінностей. Людині стає незручно щось - рішення, дія чи напрям.

Цей внутрішній дискомфорт вже може бути тихим голосом Буддхі, нашої духовної свідомості. Ми повинні навчитися слухати і бути чутливими до цього.

Згадайте випадок Сократа, який сказав:

«Ви часто чули, як я говорю про пророцтво або знак, який приходить до мене, і це божество, яке Мелет висміює в обвинуваченні. Цей знак у мене з дитинства. Знак — це голос, який приходить до мене і завжди забороняє мені робити те, що я збираюся зробити, але ніколи не наказує мені нічого робити, і саме це заважає мені бути політиком» (Апологія Платона).

Усвідомлення дозволяє нам бути більш чутливими до нашої внутрішньої інтуїції. Ми стаємо чутливими до голосу нашої вищої свідомості, коли бачимо, що слід чи не слід робити.

МЕДИТАЦІЯ

Розширення цього внутрішнього усвідомлення є причиною, чому важливо регулярно практикувати медитацію та досягати внутрішньої тиші.

Медитація – це не лише дисциплінування думок. Це полягає в тому, щоб усвідомити реакції психологічного его, щоб зрештою его стало все менш домінуючим. Сприйняття внутрішньої інтуїції стане більш домінуючим. Життя людини починає змінюватися.

Олена Блаватська писала в «Ключі до теософії» про те, що є обов’язком теософа:

«Контролювати й перемагати через Вище нижче я. Щоб очиститися внутрішньо і морально».

Тому процес самоперетворення діє на двох рівнях: нижчому рівні особистості та вищому розумі і буддхі. Для цього знадобиться більше, ніж все життя. Але яку б роботу ми не виконували в цьому житті, це сприятиме розвитку зрілої людини в наступному житті.

ВРІВНОВАЖЕНІСТЬ І ЖИТТЄРАДІСНІСТЬ

Одним із значущих ефектів процесу самоперетворення є зменшення та усунення смутку та нещастя.

Люди негативно реагують на горе і нещастя. Вони впадають в депресію, гнів, страх, біль, провину і т.і. Ця захисна реакція наповнює свідомість негативними думками і почуттями і загартовує особисте его. Тоді особистість стає більш складною перешкодою для духовного зростання.

Таким чином, частиною духовного зростання є здатність підтримувати довготривалу врівноваженість і життєрадісність. Коли ми чимось незадоволені, будь то нудьга, біль чи втрата чогось, це вказує на те, що его все ще домінує, і ми повинні це усвідомлювати. Нехай неприємна реакція відчується і переживається з усвідомленням, поки вона не зникне природним чином. Тоді можна повернутися до врівноваженості і життєрадісності.

Весь цей процес вимагає здорової життєвої філософії. Ми повинні усвідомлювати, що сенс життя полягає не тільки в тому, щоб мати гроші, посаду чи здоров’я. Все це зникне в нашому житті. Важливо розвивати наші внутрішні здібності, тому що вони стануть основою нашого майбутнього життя. Це реалізація наших найвищих можливостей у кожному житті, не з точки зору соціальних амбіцій, а з точки зору справжньої зрілості. Ми не повинні боятися ні смерті, ні негараздів.

Ось чому правильне виховання є життєво важливим у процесі росту дитини. Діти засвоюють неправильну філософію життя, тому що традиційні школи переймають цінності звичайного суспільства, наприклад, брати участь у конкурентній кар’єрній гонці проти інших, бути загіпнотизованим високими посадами або популярністю, мати вузьке визначення успіху, впадати в чари політичної влади, вважати матеріальні вигоди мірою досягнень тощо.

КОМПЕТЕНТНІСТЬ

Іншим важливим аспектом самоперетворення є те, що нам потрібно розвивати два види компетенцій: перший – це життєва компетентність, а другий – компетентність у соціальних обов’язках.

Життєва компетентність передбачає розвиток того, про що ми говорили раніше, як-от самосвідомість, самовладання, бадьорість, вміння боротися з життєвими негараздами або прийняття неминучого.

Соціальна компетентність – це те, чого нам потрібно навчитися, щоб відповідати на виклики людського суспільства. Нам потрібно бути фінансово самостійними. Ми повинні навчитися спілкуватися з різними людьми, будь то сім’я, колеги чи люди взагалі. Коли нам це не вдається, ми продовжуємо стикатися з труднощами та невдачами, які вплинуть на нашу здатність продовжувати духовне життя.

РОЗЧИНЕННЯ ЕГО

Після подолання значної частини негативних обумовленостей особистості людина переходить до питання особистого его. Це стан, коли ми повинні мати справу з тонким вмістом вищої свідомості. Це тягне за собою стадію, коли людина практично звільняється від карми мирського життя. Тут багато містичних класиків стануть для шукача актуальними, як-от «Світло на шляху», «Голос Безмовності», «Хмара незнання» або «Темна ніч душі».

Світло на шляху, наприклад, встановлює такі правила:

1. Знищи амбіції.

2. Знищи бажання жити.

3. Знищи бажання комфорту.

4. Працюй як ті, хто амбітний. Поважай життя, як ті, хто його бажає. Будь щасливим як ті, хто живе для щастя.

Хоча вживається слово бажання, мова більше не йде про звичайні бажання. Йдеться про чіпляння за его-почуття. Перше стосується почуття власної значущості або довершеності. Друге – самоіснування. Третє — речей, які приємні для себе.

Хоча нас просять відмовитися від них, четверте правило говорить нам, щоб ми все ще мали вказані стани, яких ці бажання прагнуть досягти, але вже не через бажання его, а тому, що ці стани природно перебувають на вищих рівнях свідомості без особистого его.

Працюйте більше не заради амбіцій, а тому, що це ваша дхарма чи обов’язок, і це потрібно виконати. Це не має нічого спільного з нашими симпатіями чи антипатіями, але оскільки це потреба кармічної ситуації, в якій ми зараз знаходимо себе.

Поважайте життя, тому що воно є суттю нашого існування, а не тому, що ми цього бажаємо. І по-третє, не шукаючи комфорту, будьте щасливі, тому що щастя не залежить від фізичного чи психологічного комфорту особистості.

Переклад Наталії Березанської

Доповідь на 17-й Конвенції ТТвУ, листопад 2021 р.