19.05.2017 21:53

Особистість її гряде у безсмертя

Так сказав про Олену Петрівну Блаватську відомий німецький поет, філософ Іоганн Шиллєр.

 

День Білого Лотоса в Кропивницькому.

 Відзначаючи 126-у річницю від Дня, коли Вона покинула земне життя, ми в черговий раз схилили свої голови перед великою й неповторною, сильною й мужньою, самовідданою й достойною жінкою, Служницею Світла – Прекрасною Оленою!

Як завжди, на зустрічах, присвячених Дню Білого Лотоса, була витримана канонічна частина: зачитано Виконавчий Указ Президента Теософського Товариства від 14 квітня 1892 року Генрі Олькотта про всесвітнє щорічне відзначення цього Дня (Роман Мазура), окремі глави з творів, які заповідала Олена Блаватська, а саме: з “Бхагаватгіти” (Валентина Богуш) та “Світла Азії” Едвіна Арнольда (Лариса Пустовойтова). В цьому році були вперше розкриті спогади Віри Желіховської про сестру (Любов Нургалієва). Крім того, дуже зворушливо прозвучали слова:

• Б. М. Абрамова, який свого часу прийняв “Грані Агнійоги”, та

ще в 1951 році наголосив, що Олена Петрівна дала світові книги, повні сокровенних знань, крихти яких раніше були доступні лише одиницям. Вона боролася проти невігластва науки; 

• Олега Чеснокова та Валерія Шиша, які вже сьогодні підкреслюють, що праці, написані ЇЇ рукою, воістину, безсмертні. Разом з ними гряде у безсмертя й її особистість.

У своїх виступах Валентина Бєлан та Раїса Калашнікова говорили про те, що зерна, закладені нашою співвітчизницею, не загинули, зрушення свідомості у людей відбулося, нові сходинки закладено й по них піднімаються ті, хто зміг сприйняти й вмістити Світло, яке Вона принесла, що у діяльності Теософського Товариства відчувається постійна допомога Великих Учителів, за рекомендацією яких воно було засноване. 

Великої урочистості проведенню Дня Білого Лотоса придали події, які напередодні пройшли у Житомирі: члени Теософського Учбового Центру виплекали й втілили у життя прекрасну ідею про закладення в їхньому місті Теософського Духовного Магніту. 7 травня о 12.00 на визначеному місці зібралися представники Житомира, Києва, Одеси й Кропивницького. Від нашого відділення у цих священних дійствах взяли участь Роман Мазура, Валентина Богуш, Раїса Калашнікова. Кожна теософська група, в тому числі й наша, привезла свій символ, а ті, хто не зміг бути особисто, передали його Президенту Теософського Товариства в Україні Світлані Гавриленко для закладення у приготовлену скриньку. Панувала дуже спокійна, дружня, піднесена, в той же час, робоча атмосфера. Ніхто не залишився байдужим до того, що відбувалося. Після остаточного закріплення Духовного Знаку, на якому вигравіювані слова: «Тут б‘ється Серце Житомира», висадження квітів на прилеглих клумбах, всі взялися за руки й утворили Коло, як Символ Єдності, до якої закликала Олена Петрівна Блаватська.

Житомиряни не тільки ділові, але й дуже гостинні господарі: вручили кожному учаснику на згадку листівки з щирими, світлими, сердечними побажаннями, букетики лісових конвалій та нагодували всіх несказанно смачним обідом.

Дякуємо всім за воістину теософську співдружність й таку гарну, незабутню зустріч!

Переглянуто разів