Роль освіти в одухотворенні світу

Автор:  Едуард Помиткін, Любов Помиткіна
Завершення першої чверті ХХІ століття змушує людство здійснити ревізію цивілізаційного досвіду, виявити перспективи існування на планеті. Чому наша цивілізація досягла великих технологічних успіхів, але не створила безпечний і гармонійний світ, про який мріяли попередники? 

Чому сучасна людина не стала щасливою та самореалізованою у створеному нею світі? Ці питання загострилися з початком вірусної  війни проти людства під назвою пандемія та карантином, як головним засобом самозахисту населення планети. Вочевидь відповіді на них знаходяться не в площині економіки чи технологій, а в площині психології, педагогіки та виховання, адже людина створює світ як відображення себе самої. Якщо ж немає миру у внутрішньому світі особистості - його не буде й зовні. Як система освіти, в якій домінує орієнтація на розвиток біологічного та соціального «Я» людини, може сприяти духовному розвитку особистості?

Можливо, не система освіти, а інститут сім`ї має взяти на себе місію одухотворення світу? Однак світова статистика свідчить, що більше 60% дітей виростають у сім'ях без батьків. Як вони можуть наслідувати зразки гармонійної сім'ї і передавати цей досвід своїм дітям?

Незадоволення духовних потреб дитини приводить до втрати сенсу життя, ціннісно-смислового дисонансу. І досі освіта експлуатує дитячу психіку так, що навіть слово «школа» викликає негативні асоціації не тільки в дитини, але й у її батьків. Яким є вихід із ситуації, що склалася?

Безумовно, освіта має взяти на себе відповідальність за людину, яка перетворює сучасний світ, зробити ревізію і модернізацію змісту і методів розвитку особистості.

До змісту освіти різних народів має бути включений загальнолюдський компонент, який формує вищі духовні цінності, серед яких Краса, Добро, Істина (Платон). Саме цей компонент має забезпечувати розвиток свідомості (Гегель).

Але ж для цього треба зменшити складову знань з певних предметів, які можуть видаватися дуже важливими. Чи не втратять від такої модернізації освіти наші випускники шкіл і вищих навчальних закладів?

Для відповіді на це запитання ми розробили спеціальну анкету, спрямовану на виявлення знань, вмінь і навичок, необхідних сучасній людині. Зміст анкети відображає 35 шкільних дисциплін, теми та деякі поняття, що їх характеризують. Цей матеріал було виокремлено з сучасних підручників та доповнено тим, що використовувався в недалекому минулому.

У анкетуванні взяли участь дорослі респонденти віком від 21 до 96 років, переважно з вищою освітою (90%). За фахом серед них були: викладачі, науковці, адвокати, психологи, фахівці адміністративного профілю, консультанти-аналітики, психотерапевти, юристи, візажисти, маркетологи, бізнес-консультанти, фахівці з інформаційних технологій, перукарі-стилісти, кінорежисери, режисери естради та масових свят, дизайнери інтер'єру, реклами та комп'ютерної графіки, організатори кіно-телевиробництва, гримери, фахівці з туристичної діяльності та навчання за кордоном, пенсіонери, безробітні.

Опитування та обробка його результатів тривають в онлайн режимі, однак вже зараз можемо узагальнити отримані результати та презентувати окремі висновки. Передусім, слід відзначити здивування багатьох батьків школярів, які вперше побачили розгорнутий перелік предметів і складність тем, які має засвоїти їх дитина. У співбесідах вони розповідали про численні сімейні  конфлікти внаслідок необхідності змушувати дітей вчити те, що їм не цікаво та робити до ночі домашні завдання.

Узагальнення отриманих результатів дозволило встановити, що для 73% респондентів більшість шкільних знань у реальному житті не знадобилася. Вони висловлювали нерозуміння, навіщо дітям запам`ятовувати інформацію та термінологію з таких тем як еукаріоти, мітохондрії, вакуоля, хлоропласти, хромопласти, симбіоз, мікологія, цитологія, лейкопласти (біологія); флюсові вапняки, рекреація, релігійний склад населення, етноси, інфраструктура, міська агломерація (географія); дисперсні системи, колоїдні розчини, електроліти, кристалогідрати, термохімічні рівняння, полімеризація, вуглеводи, амінокислоти, езотермічні реакції (хімія); аксіоми, теореми, дріб, похідна, теорема Вієта, геометрична прогресія, комбінаторика, раціональні вирази, квадратний корінь, дискримінант, формули скороченого множення, інтеграл (алгебра); вектори, теорема косинусів, тригонометрія, хорда круга, рівняння кола, формула бісектриси трикутника, середня лінія трапеції (геометрія); закон збереження імпульсу, питома теплоємність речовини, кристалізація, конденсація, індуктивність, заломлення світла, кінетична енергія, дисперсія, дифузія, потенціал електричного поля, сила Лоренца тощо (фізика).

Серед шкільних предметів, які визначені більшістю як потрібні, лідером виявилася англійська мова (79%) респондентів. Друге місце посіли базові знання з математики, а саме прості математичні дії. Вони знадобилися 74% опитуваних. Якщо ж проаналізувати більш складні теми з алгебри та геометрії, то лише 10% використали їх у своєму житті і, відповідно, 53% та 58% дорослих людей фактично не скористалися ними.

Фізика виявилася потрібною для 21%, і не потрібною для 53% респондентів. Дивно, але найменш потрібними предметами за опитуванням виявилися хімія та астрономія – лише по 5% респондентів. Непотрібною у шкільній програмі хімію назвали 53%, а астрономію  - 21%.

На потрібність читання, світової та зарубіжної літератури вказали відповідно 63%, 58% та 53% респондентів. Достатньо цінуються дорослими «Основи здоров'я» – 53%,  знання з дисципліни «Я у світі» - 47%, мистецтво - 37%, правознавство – 37%, економіка – 32% та природознавство – 32% респондентів.

Нижчий відсоток «потрібності» отримала дисципліна «Технології» - лише 16% опитаних. Знання з біології 16% респондентів були використані, тоді як 32% вони не знадобилися. Художня культура була визначена потрібною 16%, та непотрібною 32% опитаних. Музичне і образотворче мистецтво знадобилося 26% і не було використане 21% респондентів. 

Трудове навчання було корисним для 32% та непотрібним для 16% опитаних. Щодо креслення, то тільки 16% відзначили його потрібність і 58% - непотрібність. Всесвітня історія та історія України знадобилася 16% і 37% - не стала в нагоді. Фізичну культуру цінують 42%; при цьому ще 16% особливо виділяють вправи на спритність, гнучкість, швидкість, силу.

Подібне дослідження можна було б провести і в галузі вищої освіти, однак за статистичними даними 2020 р. в Україні за фахом працюють лише 40% молоді. Це означає, що поглиблені профільні знання 60% студентської молоді практично не знадобляться. 

Отже, попередній аналіз отриманих результатів показав, що для більшості дорослих людей переважна частина знань, понять, умінь і навичок, які вивчалися в школі, не стала в нагоді. Багато тем з шкільних дисциплін не є цікавими і потрібними. Саме вони знижують пізнавальну мотивацію дітей, а їх викладання прискорює професійне вигорання педагогічного персоналу.

При цьому виникає питання: чи слід радикально прибрати ці теми з шкільних програм? А, можливо, слід наповнити програми цікавим і сучасним змістом? Ті, хто хоче поглиблено вивчати окремі предмети і теми можуть відвідувати гуртки чи групи навчання за інтересами. Доречи, позитивним є досвід багатьох країн, де в старших класах дітям надають можливість вибору поглибленого вивчення предметів за вподобанням. Цінним є і досвід Фінляндії, де  спростовується предметне навчання, а замість цього школярі вивчають явища світу з позицій різних наук.

Постає питання: які ж з цих предметів виховують загальнолюдські цінності, вищі смисли життя, мотивують до духовного розвитку? Нажаль жодний з існуючих шкільних предметів не ставить собі за мету це завдання. Лише опосередковано ці теми можуть підніматися на уроках історії і літератури.

Чому ж з року в рік діти вивчають предмети, які  лише «наповнюють розум знаннями»? Ще кілька століть тому освіта була особливим привілеєм окремих верств того чи іншого суспільства. В умовах загальної безграмотності актуальною потребою було навчання значної частини людства писемності. Але з винаходом Інтернету знання перестали бути дефіцитом, а кількість інформації у світі збільшується в геометричній прогресії. Таким чином більш важливою є миротворча місія освіти.

Оновлення навчальних програм надасть можливість знайти місце для тих предметів і тем, які життєво необхідні дітям і молоді. Серед них – психологія самопізнання та самовдосконалення, культура здорового способу життя, толерантне спілкування, підготовка до вибору шлюбного партнера та успішної побудови сімейних стосунків, правильне виховання дітей, вибір професії та шляхів мирної самореалізації у динамічному світі. Можливо, тоді, оволодівши цими знаннями, доросла людина в реальних життєвих випробуваннях не буде казати: «Нас цьому не вчили»…

У різних країнах світу, починаючи з дошкільного навчального закладу і до післядипломної освіти ми маємо наповнити зміст навчальних програм розвивальним матеріалом, який би сприяв прагненню до миру та духовного розвитку особистості. Вони мають ґрунтуватися на природних потребах і закономірностях сприйняття, враховувати фактори, що впливають на духовне становлення дітей і молоді на різних вікових етапах. Деякі авторські напрацювання наводяться нижче.

Для батьків, вихователів дошкільних установ та вчителів початкових класів розроблено навчальний посібник «Позитивні казки» [11]. Посібник призначений для формування духовних ідеалів, цінностей і смислів у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Зміст книги структуровано таким чином, що кожна з 33 казок представлена ​​з позиції наявності у її героїв позитивних особистісних якостей. Бажаючи  бути схожою на казкового героя, дитина наслідує його поведінку, засоби спілкування, що забезпечує необхідні психологічні ефекти ідентифікації та децентрації. Таким чином використання посібника у різних країнах допомагає формуванню цінностей миру та порозуміння з перших років життя дитини.

Для об`єднання виховних зусиль батьків і вчителів у напрямі миротворчої освіти розроблено навчальний посібник «Виховання дитини», що допомагає розкрити закономірності становлення особистості на різних вікових етапах [7]. Книга також допомогає здійснювати діагностику, прогнозувати і враховувати потреби фізичного, емоційного, інтелектуального та духовного становлення дитини, уникнути типових помилок у вихованні.

Для знайомства учнів 1-4 класів із власним духовним світом, розвитку толерантності, здатності до позитивного мислення та творчої самореалізації у світі розроблено інтегративний курс «Людина. Родина. Світ» [4]. В ході оволодіння навчальним матеріалом учні опановують 5 ступенiв любовi: любов до себе, прийняття своєї індивідуальності; любов до батькiв, piдних; любов до наpоду, рідного краю, держави; любов до людства; любов до Пpиpоди, Буття. Кращі надбання світової науки, мистецтва та філософії наповнюють дитячу душу творчим натхненням, збагачують психологічними знаннями, моральними та етичними принципами співіснування людства.

Також пропонується навчальний посібник «Уроки психології» для учнів початкової школи», метою якого є допомога дитині у самопізнанні, побудові стосунків з однолітками, батьками та вчителями, залучення її до процесу особистісного самовдосконалення [10].  Завдання курсу – створити сприятливі психолого-педагогічні умови для забезпечення збалансованості процесів духовного, інтелектуального, емоційно-вольового та фізичного розвитку учнів початкових класів. Для мотивації розвитку сфери фізичної культури передбачається ознайомлення учнів з особливостями власного організму, мистецтвом праці та відпочинку, пpавилами здоpового способу життя. Знайомлячись з основними законами емоційно-вольової сфери, діти здійснюють подорож по світу емоцій та «морю бажань» і привчаються керувати його хвилями. Оволодіння мистецтвом спілкування допомагає розвитку комунікативних якостей і сприяє покращенню дружніх взаємин дітей. Ознайомлення з таємницями інтелектуальної сфери дає школярам можливість не заблукати в «лісі думок», навчитися основам саногенного мислення, прийомам зосередження та релаксації. І, нарешті, світ духовності залучає учнів до скарбниці найвищих людських цінностей: гуманістичних, естетичних, екологічних, цінностей самопізнання, самовдосконалення та самореалізації.

Залучення учнів 5-7 класів до скарбниці духовних надбань людства відбувається з використанням спецкурсу “12 шляхів духовності” [6]. Для формування у школярів духовних ідеалів використовується механізм інтересу, ідентифікації себе з визначними постатями людей, які досягли високого рівня духовного розвитку (Орфей, Будда, Мойсей, Г.Сковорода, Мати Тереза та ін.). Ототожнення з героїчними особистостями – носіями високого духовного потенціалу сприяє становленню духовної ідентифікації, зростанню рефлексії. Таким чином замість історії війн і протистоянь курс дозволяє залучити учнів до історії самопізнання та саморозвитку людства.

Вікові потреби особистісного розвитку учнів 8-9 класів спонукають їх до розуміння власного “Я”, порівняння своїх досягнень із досягненнями інших. Мрії про майбутню професійну діяльність активізують процеси самопізнання учнів, пробуджують в уяві молоді перспективи дорослого життя. Зважаючи на це, розроблено та апробовано методику проведення школярами творчих авторських уроків, яка призначена для розвитку рефлексії, духовно-соціальної спрямованості учнів, їх професійних інтересів та емпатії [12]. В її основі - принципи пізнавальної діяльності та творчої активності особистості, що сприяє розвитку професійних орієнтацій старшокласників, а отже – прагнення до миру та позитивної зміни світу. Принципово новим елементом, застосованим у методиці, є набуття учнями психолого-педагогічних навичок проведення авторських уроків.

Для учнів 10 - 11 класів, а також студентської молоді надзвичайно актуальними постають проблеми життєвих виборів, кожен із яких вимагає прийняття відповідальності. Вибір життєвої мети, вибір друзів, своєї половини – ці та інші теми покладено в основу змісту спецкурсу “Життєвий вибір” [12]. Вивчення курсу допомагає більш усвідомлено обрати конструктивну життєву позицію, прийняти відповідальність за своє життя та мир у нашому світі.

Для старшокласників і студентів розроблено та апробовано методику підготовки й проведення спеціальних творчих проектів духовної самореалізації учнівської молоді. Участь молоді у творчих проектах  “Зустріч поколінь”, “Психологічна просвіта” та “Щастя на долоні” передбачає серію духовних вчинків, що актуалізує прагнення до реалізації власного духовного потенціалу в існуючих соціальних умовах [12]. Участь у проектах допомагає прояву засвоєних знань та сформованих цінностей у вчинках і діяльності.

Для ознайомлення студентів – майбутніх психологів з психологічними основами діагностики та духовного розвитку особистості, розроблено й апробовано спецкурс “Психологія духовності”. До його складу увійшли, зокрема, такі теми: «Духовність особистості психолога як умова професійної успішності», «Потреби розвитку біологічного, соціального та духовного «Я» людини», «Мотивація духовного розвитку», «Психологічна діагностика цінностей і смислів у процесі онтогенезу особистості», «Духовно-особистісний підхід у психологічному консультуванні» тощо. Курс був проваджений у навчальну програму підготовки психологів у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова і отримав схвальні відгуки студентів. Їх професійна діяльність буде спрямована на ствердження гуманізму та порозуміння між людьми.

В екстремальних умовах життєдіяльності для особистості вкрай важливо мати стійкі внутрішні орієнтири - цінності і смисли, які допомагають свідомо долати життєвий шлях, моделювати власне майбутнє. В нагоді у цьому можуть значною мірою стати представники «допомогаючих» професій, зокрема, психологи та педагоги. Звичайно, вони мають володіти сформованими цінностями та смислами, бути справжніми професіоналами. Однак нерідко і після завершення навчання у ВНЗ студенти не розуміють своїх подальших кроків, не усвідомлюють напрямів особистісної і професійної самореалізації. Чи зможуть вони здійснювати ефективну допомогу і спрямовувати інших до особистісної самореалізації? Для подолання цього протиріччя вже з перших років навчання у ВНЗ доцільно розвивати у студентської молоді здатність до особистісного життєпроєктування. Одним із засобів означеного розвитку стала розробка і впровадження навчальної дисципліни «Психологія ообистісного життєпроектування» (Помиткіна Л.В., Помиткін Е.О.).

Метою викладання дисципліни є розвиток усвідомлення цінності життєвого часу, формування знань про потреби розвитку особистості на кожному віковому періоді онтогенезу та оволодіння навичками проєктування життєвого шляху як творчого задуму особистості.

За своєю структурою дисципліна містить 5 тематичних розділів. На вступному занятті відбувається розвиток мотивації студентів для подальшого вивчення курсу. Викладач наводить аргументи та статистику, що свідчать про доцільність самопізнання і пошуку шляхів власної самореалізації у юнацькому віці.

Тема 1. – «Тривалість життя як природний, соціальний та психологічний феномени» актуалізує проблему обмеженості життєвого часу всіх живих істот на планеті та підводить до усвідомлення цінності життєвого часу людини. Студенти знайомляться з особливостями сприйняття життєвого часу людиною та визначають власне ставлення до життєпроєктування.

Тема 2.  – «Життєвий шлях особистості та його періодизація» знайомить майбутніх психологів з періодами життєвого шляху рослин, тварин і людини. Студенти дізнаються про потреби розвитку особистості на різних етапах онтогенезу. Вони здійснюють рефлексію власного ставлення до таких подій життєвого шляху як народження, дитинство, юність, молодість, зрілість, старість, завершення життя.

Тема 3. – «Призначення життєвого шляху: мрії, здібності, сенс життя та покликання людини» допомагає молоді виробити власні суб`єктивні критерії успішності життя. За допомогою тестування студенти визначають і уточнюють особистісні здібності та накреслюють шляхи реалізації особистісного потенціалу. Значна увага приділяється також оволодінню теорією мотивації і метамотивації особистості, що дозволяє розширити репертуар життєвих сценаріїв, вийти за межі мисленнєвих шаблонів і стереотипів цілепокладання.

Тема 4. – «Психологічні закономірності життєвого шляху особистості» знайомить студентів з поняттям психологічних закономірностей і специфікою їх емпіричного підтвердження. Студенти досліджують психологічні закономірності життєвого шляху видатних представників людства, співвідносять отримані дані з власними уявленнями про важливі етапи і події життя, продовжують самопізнання на основі психологічного тестування. Вивчення теми завершується написанням есе «Моє головне життєве досягнення в майбутньому».

 Тема 5. – «Життєвий шлях як творчий проект особистості» - занурює майбутніх психологів у психологічний зміст категорій: ретроспекція, рефлексія, усвідомлення, моделювання, життєпроєктування. Вони знайомляться з психологічною моделлю розвитку свідомості та ціннісних орієнтацій особистості.

Вивчення цих теоретичних основ є необхідною умовою свідомого особистісного та професійного самовизначення психологів, формування здатності в майбутньому здійснювати дієву допомогу клієнтам у знаходженні внутрішніх орієнтирів - цінностей і смислів, що допомагають реалізувати особистісний потенціал в екстремальних умовах.

Домашнє завдання з дисципліни виконується з метою закріплення та поглиблення теоретичних знань та вмінь, набутих студентом у процесі оволодіння навчальним матеріалом. Для успішного виконання домашнього завдання студент повинен знати психологічні закономірності життєвого шляху особистості, провести діагностику особистих нахилів, якостей і здібностей, знати основні принципи життєпроєктування.

Для виконання домашніх завдань студенти мають можливість використовувати  психологічні тести, що розташовані на сайті  https://pcenter.kiev.ua/portfolio/psixologicheskie-testy-onlajn/ та заносять отримані результати до психологічної карти самопізнання. Це дозволяє майбутнім психологам по завершенні вивчення дисципліни дослідити власний психологічний профіль особистості та використати отримані результати при розробці життєвого проєкту. Розробка та захист студентами власного життєвого проєкту є завершальним етапом навчання, який інтегрує як особистісні, так і професійні здобутки, узагальнює отримані знання, вміння та навички.

Впровадження навчальної дисципліни «Психологія особистісного життєпроектування» в освітню практику здійснювалося на базі Національного авіаційного університету впродовж 2020-2021 рр. У ньому брали участь студенти 1 курсу спеціальності 053 «Психологія» освітніх програм «Психологія» та «Психологія бізнесу».

  За відгуками студентів та результатами анкетування введення цієї дисципліни було доцільним як для особистісного, так і для подальшого професійного самовизначення майбутніх психологів.  Розуміння себе, власних нахилів і здібностей допомогло накреслити варіанти самореалізації, сприяло зменшенню невизначеності, а як наслідок – зниження особистісної тривожності. 

Навчання сучасної людини триває все життя. Тому освіта дорослих є одним з перспективних напрямів, яких також потребує модернізації. У цьому контексті для аспірантів Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України була розроблена програма навчальної дисципліни «Психологія духовного розвитку особистості». Метою її викладання є формування уявлень аспірантів про психологічні аспекти духовності, духовні смисли, цінності, розкриття філософсько-психологічних закономірностей процесу духовного зростання особистості, оволодіння слухачами методичними підходами та практичними засобами психодіагностики та розвитку духовного потенціалу особистості. До програми включено, зокрема, такі теми: «Духовність особистості психолога», «Професійна та особистісна місія психолога як носія духовного досвіду людства», «Теоретико-методологічні основи процесу духовного розвитку особистості», «Ідеальна модель психологічних якостей високодуховної особистості», «Життєві смисли та ступені духовної самореалізації особистості», «Практичні методики консультативної взаємодії з клієнтом».

Для курсів підвищення кваліфікації наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників розроблено навчальний модуль «Психологічний супровід освітньої діяльності різних категорій дорослого населення». Метою модуля є формування у слухачів системи знань і уявлень про вікові та індивідуальні особливості розвитку людської психіки в онтогенезі та ознайомлення слухачів з особливостями психологічного супроводу освітньої діяльності різних категорій дорослого населення. На різних етапах онтогенезу дорослим необхідні знання про саму людину, її здоров'я і розвиток, тривалість життя, спілкування, керування емоціями, розвиток інтелекту та ціннісно-смислової сфери, вибір шлюбного партнера, побудову сімейних стосунків, народження і виховання дітей, вибір професії, професійний розвиток, самореалізацію в мінливих умовах, нові технології.

В умовах вимушеного карантину люди літнього віку – одна з найменш захищених верств населення. Саме для них було розроблено методичні рекомендації за назвою «10 порад літнім людям у період карантину» (О.Г.Коваленко, Л.Б.Лук’янова, Е.О.Помиткін). Структура методичних рекомендацій складається з 10 частин, які викладаються за логікою від загального до конкретного.

Перша частина «Мої роки – моє багатство» мотивує на позитивне сприйняття власного віку, містить цікаву інформації щодо його періодизації, спонукає цінувати свій життєвий досвід, прагнути до розвитку, життєвої активності та нових життєвих здобутків.

Друга частина «Смисл життя - мій життєвий ресурс» мотивує на пошук відповідей на запитання: «В чому сенс мого життя? Чи все було зроблено як слід? Що я передаю наступним поколінням? Чим заповнити дорогоцінний час, який у мене є?». У ній міститься цікава інформація про те, як людині літнього віку в період карантину не зупинитися у своєму розвитку, знайти нові смисли і цінності.

З цією метою пропонується Маршрутна карта життєвих цінностей і смислів людини, що дозволяє пройти шлях у внутрішньому світі від першої сходинки – егоцентризму – до п`ятої - рівня духовних цінностей. Це спонукає до свідомого вибору власних життєвих смислів, які протидіють втомі та депресії, додають позитивних емоцій.

Третя частина «Карантин, самоізоляція! Що мені робити, коли до людей не можу вийти?» мотивує на усвідомлення власної реакції на карантин і потребу в самоізоляції. Надається корисна інформація щодо різновидів фізичної і розумової діяльності людини літнього віку. Наводиться перелік відомих творів українських письменників, які рекомендуються для прочитання та фільмів вітчизняного кінематографу.

Отримана інформація спонукає до почергової активності людей літнього віку в різних видах діяльності – читанні, прогулянках, спілкуванні по-телефону та за допомогою Інтернет.

Четверта частина «Тримайте вікна своєї душі чистими. Як сприймати негативну інформацію?» мотивує людей літнього віку обачно ставитися до інформаційних джерел, які з початком пандемії Сovid-19 почали активно анонсувати події у світі щодо захворюваності, кількості тих, хто видужав і помер. Наводиться метод давньогрецького мудреця Сократа, який перевіряв інформацію на відповідність істині, добру і користі для людини.

Надається порада більше сприймати та передавати позитивну інформацію друзям, близьким, рідним, які будуть вдячні за мудру підтримку на життєвому шляху.

П`ята частина «Секрети емоційної рівноваги» мотивує краще пізнавати свої почуття та емоції для опанування мистецтвом дотримання емоційної рівноваги. Надається корисна інформація про види емоцій, наводяться диференційна шкала емоційного реагування та покроковий алгоритм керування власними емоційними станами для літніх людей.

Шоста частина «Нав'язливі думки: як їх позбутися?» мотивує літніх людей приділити увагу власному мисленню, зокрема негативним думкам, які часто повторюються. Надається інформація про причини виникнення думок, особливості мислення та класифікацію людських потреб, які зумовлюють спрямованість мислення. Наводиться алгоритм психологічної протидії негативним нав`язливим думкам відповідно більш високому рівню потреб особистості.

Сьома частина «І знову погані сновидіння…» мотивує літню людину знайти відповіді на питання: «Чому ми бачимо погані сни? Чи можемо ми керувати ними? Що вони означають?». Наводяться цікаві факти про сон і сновидіння, надається інформація щодо змін, які старіння спричиняє у процесах сну та мозковій активності, аналізуються типові причини нічних кошмарів.

Люди літнього віку можуть скористатися науково-практичними порадами щодо впорядкування способу життя, харчування, перегляду фільмів, гігієни сну задля зменшення вірогідності появи поганих сновидінь.

Восьма частина «Бережемо добрі стосунки з родиною в умовах карантину» мотивує літніх людей на встановлення порозуміння в колі сім`ї, сімейну злагоду. Наводяться психологічні поради як взаємодіяти з рідними в умовах карантину, розглядаються види спільної діяльності, яка може об`єднувати представників різних поколінь. Отримана інформація спонукає літню людину робити конкретні кроки щодо покращення порозуміння в родині в умовах вимушеної ізоляції.

Дев`ята частина «Особиста безпека у період пандемії – стратегія і тактика» мотивує літніх людей до вибору ефективних засобів самозахисту в умовах пандемії. Надається інформація про особливості засобів індивідуального захисту, починаючи від народної медицини. Матеріал спонукає літніх людей максимально убезпечити себе та близьких від вірусного зараження та наповнити своє життя творчістю, самопізнанням і самореалізацією. 

Десята частина порад «Як підтримати інших» мотивує літніх людей не обмежувати безпечні контакти з оточуючими, а знайти дієві засоби підтримки інших у цей нелегкий час. На тлі невизначеності тривалості пандемії й обмежувальних заходів, неможливості розраховувати свої сили чимало людей різного віку потребують у доброму слові, пораді, прояві уваги та доброзичливості. Наводяться корисні поради про те, як здійснювати допомогу іншим, не втрачаючи свій власний життєвий ресурс. 

Впровадження методичних рекомендацій сприяє збереженню як фізичного, так і духовного здоров`я літньої людини.

Загалом наведені засоби можуть впроваджуватися окремо, а можуть в комплексі дати суттєвий поштовх модернізації освіти та її спрямування на одухотворення світу. Об`єднання в цьому напрямі спільних зусиль різних країн сприятиме прогресивним перетворенням.

 

Бібліографія

1.   Гегель Г. В. Феноменология духа: собр. соч.: [в 14–ти т.] / Г.В. Гегель: – М.: Соцэкгиз, 1959. – Т. 4. – 440 с.

2.   Зязюн І. А. Духовна еліта у суспільстві: інтелігентність і громадянськість / Іван Зязюн // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: зб. Наук. пр.: [у 2-х ч.] / за ред. Л. Л. Товажнянського, О. Г. Романовського; НТУ «ХПІ». – X., 2003. – Ч. 1(5). – С. 32–42.

3.   Кудин В.А. Образование в судьбах народов / В. Кудин. СПб.: ПП «Гама-Принт», 2007. 218 с.

4.   Людина. Родина. Світ: навч. Посіб. Інтегр. Курсу для учнів 1, 2, 3, 4 кл. загальноосвіт. Навч. Закл. / О.К.Алієв, Л.Ю.Москальова, Е.О.Помиткін. – Київ: Видавництво «Майстер книг», 2018. – 100 с.

5.   Платон. Сочинения: в 3–х т. / Платон; [пер. с древнегреч.; под общ. ред. А. Ф. Лосева и В. Ф. Асмуса. – М., «Мысль», 1971.

6.   Помыткин Э.А. 12 путей духовности. Учебное пособие. – К., «Освита Украины», 2007. – 110с., ил.

7.   Помиткін Е.О. Виховання дитини. Посібник для майбутніх і справжніх батьків: навчальний посібник / Едуард Олександрович Помиткін. – К.: Кафедра, 2018. – 40 с.: іл.

8.   Помиткіна Л.В., Помиткін Е.О. Виховуємо читаючи: для тих, хто дбає про дітей / Любов Помиткіна, Едуард Помиткін. – К.: Шк. світ, 2011. – 184 с.

9.   Помиткін Е.О. Духовний потенціал особистості: психологічна діагностика, актуалізація та розвиток: посібник / Е.О.Помиткін. – Київ: «Внутрішній світ». – 2015. – 144 с.

10. Помиткіна Л.В., Помиткін Е.О. Уроки психології для учнів початкової школи: навч.-метод. посібник / Л.В.Помиткіна, Е.О.Помиткін. – К.: Освіта України, 2011. – 244 с.

11.   Помыткин Э. А., Сидорчук Ю. В. Позитивные сказки. Пособие для родителей и воспитателей. – К., «Внутренний мир», 2017. – 90 с.: ил.

12. Помиткін Е.О. Психологія духовного розвитку особистості: Монографія. – К.: Наш час, 2005. – 280 с. – Бібліогр.: с.252-278.

13. 10 порад літнім людям у період карантину: методичні рекомендації / О.Г. Коваленко, Л.Б. Лук’янова, Е.О. Помиткін. – Тернопіль: ТОВ «Терно-граф», 2020 – 32 с. іл.

 

Розкривається духовна роль освіти та актуалізується потреба в її модернізації, яка на даному етапі розвитку людства має бути визнана пріоритетною. Стверджується думка, що на перешкоді модернізації освіти можуть постати застарілі уявлення про домінантність потреби в репродуктивному навчанні. У противагу, аналізуються результати емпіричного дослідження, які засвідчили, що для 73% дорослих респондентів більшість шкільних знань у реальному житті не знадобилася. Висловлюється занепокоєння з приводу того, що жодний з існуючих шкільних предметів не реалізує завдання миротворчої освіти. Констатується нагальна потреба в оновленні навчальних програм у відповідності до розвитку особистості. Зокрема, вивчення психології самопізнання та самовдосконалення, культури здорового способу життя, толерантного спілкування, підготовки до вибору шлюбного партнера та успішної побудови сімейних стосунків, правильного виховання дітей, вибору професії та шляхів мирної самореалізації у динамічному світі. Для цього у різних країнах світу, починаючи з дошкільного навчального закладу і до післядипломної освіти потрібно наповнити зміст навчальних програм сучасним розвивальним матеріалом, який би сприяв прагненню до миру та духовного розвитку особистості. Як приклад наводяться авторські навчальні та методичні посібники, курси та програми, які охоплюють періоди від дошкільного віку до освіти дорослих. Наведені результати досліджень та авторські засоби можуть бути використані при створенні єдиного міжнародного освітнього модулю, обов`язкового для вивчення в різних країнах світу.  Це дозволить піднести престижність освіти та спрямувати її зміст на справу служіння людству.

Ключові слова: миротворча освіта, результативність освіти, духовний розвиток особистості, оновлення навчальних програм, толерантне спілкування, міжнародний освітній модуль.

The spiritual role of education are revealed. The low efficiency of modern education for the establishment of peace in the world is stated and the need for its modernization in accordance with the peacekeeping mission, which at this stage of human development should be recognized as a priority, is actualized. It is argued that on the way to modernization of education can appear outdated ideas about the dominance of the need for reproductive education. In contrast, the results of empirical research are analyzed, which showed that 73% of adult respondents did not need the majority of school knowledge in real life. There is concern that none of the existing school subjects fulfil the objectives of peacekeeping education. It is stated that there is an urgent need to update the curriculum in accordance with the development of the individual. In particular, the study of the psychology of self-knowledge and self-improvement, a culture of healthy lifestyles, tolerant communication, preparation for the choice of a marriage partner and the successful construction of family relations, proper education of children, choosing a profession and ways of peaceful self-realization in a dynamic world. To do this, in different countries of the world, from pre-school to post-graduate education, it is necessary to fill the content of educational programs with modern educational material that would contribute to the desire for peace and spiritual development of the individual. As an example, author's educational and methodical manuals, courses and programs that cover the periods from preschool to adult education are given. The results of research and author's funds can be used in the creation of a single international educational module, mandatory for study in different countries of the world.  This will raise the prestige of education and direct its content to the cause of serving humanity.

Key words: spiritual role of education, effectiveness of education, spiritual development of personality, updating of educational programs, tolerant communication, international educational module.

 

Помиткін Едуард Олександрович - Доктор психологічних наук, професор, директор Психологічного консультативно-тренінгового центру, провідний науковий співробітник Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Помиткіна Любов Віталіївна – Доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедрою авіаційної психології Національного авіаційного університету, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Переглянуто разів
Розділ: Статті

КАЛЕНДАР ПОДІЙ:

« Март 2024 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

ПУБЛІКАЦІЇ:

Всі публікації